У четвер, 7 травня 2020 року, відбулася zoom-конференція Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, з Преосвященнішим Владикою Діонісієм Ляховичем, Делегатом Екзархату зі всіма правами та душпастирями, регіональними координаторами Апостольського Екзархату для українців в Італії.

Зустріч розпочалася з привітального слова Владики Діонісія з нагоди 50-ліття від Дня уродин Блаженнішого Святослава, які він святкував 5 травня. Співом «Христос воскрес», душпастирі приєдналися до привітань Владики Діонісія, який подякував Блаженнішому за його бажання поспілкуватися зі священиками в Італії та за його дбайливе служіння у проводі Церквою у дуже нелегкий період, позначений війною на Сході України, пандемією коронавірусу та іншими новими викликами, які стоять перед Церквою та українським народом, що в останні часи переживає економічну, соціальну та політичну кризу.

Спілкування з Очільником УГКЦ розпочалося зі стислого представлення йому особливостей душпастирського служіння УГКЦ в Італії на регіональному рівні в умовах карантину пандемії коронавірусу. Кожен з душпастирів ознайомив Блаженнішого Святослава з церковною структурою свого регіону, звертаючи увагу на кількість душпастирів і спільнот вірних, якими вони опікуються, а також на кількість і статус храмів, у яких відбувається богослужіння та приміщень, які використовуються для проведення уроків катехизму та інших занять суботньої/недільної. Особливу увагу координатори звернули на часті онлайн-спілкування між душпастирями їхнього регіону та ними і вірними їхніх спільнот, які користають з їхньої щоденної молитовної і моральної підтримки через телефон а також з нагоди участі у богослужіннях, які проводяться за допомогою прямої трансляції з головних храмів УГКЦ у Римі та Києві.

Після презентації душпастирства в окремих регіонах Італії, до учасників зустрічі звернувся Блаженніший Святослав, який подякував Владиці Діонісію та душпастирям за цю гарну і цінну нагоду поспілкуватися та почути один одного, щоб один одному та всім вірним чимось могти послужити, бо вони є «найбільшим багатством нашої Церкви…, ними ми мусимо дорожити, за кожного з них боротися, дбати і молитися за них». Але, на думку Блаженнішого Святослава, «особливим багатством нашої Церкви є наші священики, які потрапили в тяжкі, не звичні обставини, пов’язані з умовами карантину, священики, які завжди бачили своє служіння у спілкуванні з людьми». Тому священики мусять «переосмилити свою ідентичність, свою місію, своє завдання, свою дію», щоб не допустити або пережити «кризу священичої ідентичності», бо «у нашій Церкві завжди, від самих початків Київського християнства, священик не був служителем культу а будівничим культури, що в даному випадку пандеміє коронавірусу, це є культура спілкування, культура творити спільноту, культура бути разом».

Наступне, на що звернув увагу Блаженніший Святослав, це – нові нагоди для Церкви у пост-коронавірусному світі, бо «кожна криза – це нова нагода, яку ми, як душпастирі, ще до кінця не зрозуміли, адже її потрібно усвідомлювати, щоб тоді отримати нове світло. Люди колись ішли до Церкви а Церква тепер прийшла до людей, до кожної хати і так багато часу посвячувати питанням релігії і віри, як тепер люди мають, такого ще ніколи не було. Тому, я дуже вдячний усім тим священикам, які шукають нового виду комунікації (через телефон, онлайн-трансляції чи групи молитовного читання Святого Письмо, вивчення катехизму та інше) зі своїми людьми». В умовах карантинного періоду ми застановляємося над тим, як ми завжди турбувалися, що «передавання віри і навчання молитви в наших родинах починає терпіти кризу або занепадати, що вже виросло цілі покоління дітей, які ніколи не бачили, як їх тато і мама моляться, зокрема у хаті, а тепер, коли йде онлайн-трансляція, діти бачать, як їх тато і мама моляться». Далі Глава УГКЦ звернув увагу на тих людей, які є самотні та поза родиною і працюють, наприклад, в Італії, коли вони втрачають роботу і не знають, де вони завтра будуть перебувати: «Єдиним кого ці люди будуть шукати – це священик, який може творити мережу соціальної допомоги потребуючим.»

Карантин ще так скоро, як нам би хотілося, не закінчиться. Світ дуже сильно змінився і вже не буде такий, як до епідемії. Проте дуже важливо зрозуміти, за словами Блаженнішого Святослава, «яке буде місце і роль Церкви у тому новому світі? Коли йде мова про поетапне послаблення умов карантину, то йде розрізнення між головним, життєвими і другорядним функціями і потребами суспільства. У такій ситуації Церкву окреслюють, як небезпечну інституцію, яка створює загрозу для суспільного здоров’я. Тому, дехто використовує ситуацію з епідемією, щоб обмежити релігійну свободу».

Ймовірно закриття кордонів між європейськими країнами буде тривати до кінця 2020 року. Це закриття кордонів буде ускладнювати нашим заробітчанам поїхати додому і вернутися назад. Така ситуація правдоподібно буде тривати до того часу, поки людство не винайде вакцини проти коронавірусу і, щоб ця вакцина ще немала побічних ефектів. Тому, є дуже важливо «слухати наших людей, що їм найбільше потрібно і що їх болить, якої найбільшої помочі вони потребують у цей період», звернув увагу Блаженніший Святослав для священиків.

Великим ударом, який принесе цей вірус, будуть соціальні проблеми і, що «вже цього року світ буде переживати голод біблійних масштабів. Передбачається, що в кінці серпня і напочатку вересня Україною можуть прокотитися «голодні бунти», коли люди будуть «бомбити» супермаркети, бо не буде, що їсти. Ще такого не було, щоб підчас жнив люди не мали що їсти».

Ще інше питання ми, як Церква, маємо собі ставити: яка має бути душпастирська тактика по відношенню до наших заробітчан, як тих, які вже є осілі так і тих, які рухаються, бо працюють. Блаженніший Святослав задається питанням, що робити: «чи їх заохочувати повертатися додому, чи шукати способу як їх втримати там, на тих місцях, де вони знаходяться. Це є відкрите запитання. Спілкуючись з нашими патріотичними силами України та волонтерськими організаціями, так виглядає, що для України та українського суспільства наші заробітчани у західній Європі можуть бути «рятівним колом», зокрема Італія. Якщо ці люди повернуться додому, то не будуть рятувати і годувати свої сім’ї в Україні, тоді Україну чекає голод і просто біда. Тому заробітчани повинні залишитися та, де вони є.» У тих країнах, де вони працюють, скоріше мине загроза пандемії і вони скоріше вилікуються і тому скоріше знайдуть роботу в Італії, ніж в Україні. Далі Блаженніший стверджує, що «коли ці люди повернуться в Україну, там їх будуть трактувати, як соціальну небезпеку, адже в Україні за останні місяці безробіття вже виросло на 43%. А також потрібно врахувати, що ці люди були найбільшими інвесторами в українську економіку. Тільки за останній рік вони переслали на Україну 14 мільярдів доларів. Тому організації чи інституції готові приймати різного роду проекти, щоб забезпечити юридичну опіку наших вірних у Західній Європі, щоб їм вдержатися ще, хоча б пів року.»

Блаженніший побажав, що спілкування між священиками і ним продовжувалося, тільки вже у ширшому колі душпастирів, наприклад кожного регіону окремо або по частинах – північ, центр, південь, щоб мати нагоду послухати усіх, бо «для мене, як для Глави Церкви, є важливо почути про якісь конкретні ситуації, в який наші люди знайшлися, бо одна конкретна ситуація може розказати на багато більше, ніж якийсь письмовий статистичний звіт».

На завершення зустрічі душпастирі поставили Блаженнішому деякі запитання, що стосуються розвитку структури Апостольського Екзархату в Італії, продовження контрактів для служіння душпастирів та нових способів скріплення внутрішньої і зовнішньої єдності УГКЦ в Італії, яка полягає у зв’язку, комунікації, за ці останні місяці зросла в десятки разів. В загальному було заторкнуто питання участі вірних у Божественній Літургії за допомогою онлайн-трансляції. Блаженній заохотив душпастирів пояснювати людям як вони правильно мають слухати і молитися підчас прямої трансляції Літургії, а саме так, як вони, звичайно, поводяться на Літургії у храмі. Вчити людей, щоб вони молилися у прямому ефірі а не переглядали потім записану Літургію.

Вкінці zoom-конференції Владика Діонісій Ляхович подякував Блаженнішому Святославу за вичерпний виклад перспектив в Україні, що стосуються створення стратегії Екзархату, щоб ми знали як ми маємо діяти, щоб могти відповісти на виклики такого важкого часу, а також Владика Діонісій висловив потребу допомоги Блаженнішого та єдности між усіма священиками і єпископом аби допомогти собі та усім потребуючим в Україні.

За інформацією Секретаріату Апостольського Екзархату в Італії

Довідка

Регіональні координатори (декани) в Італії:

о. Олександр Товт, північно-західний регіоні

о. Ярослав Чайківський, північно-східний регіон

о. Михайло Бойко, центральний №1

о. Володимир Волошин, центральний №2

о. Василь Гушуватий, центральний №3

о. Роман Кривий, південний регіон