Інтерв’ю з Андрієм Гриневичем, першим художнім керівником гурту «Єдині».

Часто роздумуючи над величчю духу нашого українського народу, у світлі його віковічної історії, хочеться сказати, що його творчі досягнення є справді великими і заслуговують на особливу увагу та пошану. Ще споконвіків творче багатство української душі завжди було належно оцінене не тільки в Україні, але й поза її межами. Ним ми, українці, повинні гордитись і розвивати його не лише в контексті нашого внутрішнього суспільного життя в Україні, але також і в контексті міжнародної культури та історії. Де б не закинула доля наш український народ, якою б жорстокою вона не була по відношенню до нього, життєвий досвід все ж таки доводить – український народ є незламним і нездоланним.

 Українська творчість виявила себе і в багатьох інших різних галузях суспільно-політичного та соціального життя, давши світові геніїв української музики, поезії, мистецтва, літератури, філософії, богослов’я, культури, історії тощо.

Одним з виявів такої української творчості тут, на теренах Італії, є також і вокально-інструментальна формація – гурт «Єдині», який від 2000 року, вже впродовж 9 років своєї діяльності, пропагує українську культуру та традиції не лише серед своїх побратимів-українців, але і серед італійців, несучи у своїх піснях історію нашого краю.

Розмову сьогодні вестиму з одним із засновників цього гурту – Андрієм Грицевичем, який був першим художнім керівником цього гурту (2000-2004 рр.) та нещодавно закінчив своє навчання в Італії, спеціалізуючись у політології та соціальній етиці.

Пане Андрію, розкажіть про гурт «Єдині» і що спонукало Вас до створення цієї вокально-інструментальної формації тут, в Італії?

 

Вокально-інструментальна формація «Єдині» була заснована у м. Римі при Українській Папській колегії св. свящ. Йосафата у 1999 році для згуртування та промоції єдності нашого народу тут на Апенінах, моральної і духовної підтримки, а також для розвитку традицій українців в умовах імміграції.

Члени нашого гурту – це сучасні та колишні студенти. Навчаючись у Римі з 1997 року, ми дуже часто мали можливість спілкуватись із нашими земляками, ділитись спільним пережитим досвідом тут, на чужині, відчувати моральну тяготу і біль кожного з них. Почуті слова, ніколи не залишались поза нашою увагою, тому часто роздумуючи над ними, кожен з нас відчував велику потребу у наданні якоїсь конкретної допомоги нашим землякам. Саме так, 12 листопада 1999 року, в день святого священномученика Йосафата, у нас виникла ідея створення нашої вокально-інструментальної формації – гурту «Єдині».

Наскільки важливою є присутність Вашого гурту тут, на чужині?

Впродовж дев’яти років нашої діяльності в Італії ми провели 66 мистецько-культурних концертних програм від півночі до півдня, від заходу до сходу, всюди, де є наші українські громади. За цей час ми випустили наші 2 дискові альбоми та 1 аудіо касету. Приїжджаючи до наших людей, котрі силою обставин опинилися тут на чужині, ми, у наших концертних програмах несемо у їхні серця радість, надію та віру на краще майбутнє. З радістю пригадуємо наші концерти у Римі, Мілані, Новарі, Ароні, Борго Манеро, Генуї, Тревізо, Реджьо Емілії, Мантові, Бреші, Феррарі, Перуджі, Флоренції, Tepнi, Неаполі, Казерті, Парете, Мондрагоне, Салерно та в багатьох інших містах Італії. Окрім цього, ми виступали і на міжнародних фестивалях культури та творчості у містах Ріміні та Равенна, де офіційно представляли Україну. Наш гурт було неодноразово відзначено нагородою за професійність та промоцію своєї культури та пісні з боку місцевої влади, Міністерства культури Італії та України і найосновніше – незкінченними оплесками глядачів, які навіть по закінченні нашого виступу продовжували скандувати: “Viva Ucraina, viva «Unici»”!

Дев'ять років діяльності – втрачений час чи перспектива?

Час, який ми впродовж дев'яти років нашої діяльності присвятили і продовжуємо присвячувати нашим землякам, аж ніяк не можна назвати втраченим, оскільки його суть було б цинічно оцінювати у чисто матеріальному вимірі. Як любов до рідного краю, батьківської оселі, материнського тепла і ласки, так і наше служіння нашим людям тут, в Італії, є викликане спонтанним покликом творчої душі, яка прагнула реально допомогти українцям. Тому цю діяльність ми розглядаємо більш як прагматичну, ніж теоретичну. Протягом цих років ми побачили і зауважили, що наша професійність та популярність зросла. Тепер ми пишемо нові якісні музичні твори, працюємо в обраному напрямку та прагнемо знайти нові шляхи реалізації себе як професійних музикантів та співаків у євангелізації людей через співпрацю з провідними українськими співаками. Та, на жаль, це справа не одного дня і потребує багато зусиль і часу, але ми над цим працюємо. Зараз ми, наприклад, працюємо над випуском нашого 3-го нового ювілейного дискового альбому, який вийде у 2010 році. У ньому буде відображена вся наша діяльність за 10 років. На наступний рік нашому гурту виповнюється 10 років і з цієї нагоди ми вже програмуємо наш тур з концертами по цілій Італії, базуючись на численних запрошеннях, які нам вже починають надходити звідусіль. Окрім цього на наступний рік виповнюється також і 10 років від започаткування святкування Дня Матері в Римі. Отож це буде справді великий ювілей! А хто мав би бажання почути наш 1-ий дисковий альбом з 2000 року в інтернеті, то може зробити це за наступною адресою:

http://www.russiandvd.com/store/product.asp?sku=45508&genreid=

Святкування Дня Матері в Римі продовжується і зараз у 2009 році. А яким же воно було у 2000 році?

У Ювілейному 2000 році святкування Дня Матері було досить відмінним від того, яким воно є зараз. Тоді ми виходили з наших обмежених можливостей. Проте, як і зараз, так і 9 років тому, святкування Дня Матері відбувалось тут на відкритому полі, що є поряд храму св. Софії. У той день зібралось близько 150 чоловік з м. Риму та околиць. Була гарна сонячна погода. Наш концерт складався з двох частин: духовної та світської. Люди були щасливі, що мали можливість почути рідне слово і рідну пісню. Це свято було справжнім торжеством для українських матерів, які не маючи нікого зі своїх рідних поруч, линули думками до своїх сімей на Україну. Саме у такий спосіб 14 травня 2000 року за ініціативою нашого гурту, розпочалось святкування Дня Матері в Римі з метою пошани Матері та Ювілейного 2000 року. Хочу наголосити, що це перше Свято Матері відбулося з благословення покійного владики Івана (Хоми), за спільним сприянням Генерального Дому оо. Василіян – колишнього Протоархимандрита Василіянського Чину, а теперішнього Апостольського візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії Преосвященного Владики Діонісія (Ляховича) ЧСВВ, ректорів Українських Папських колегій св. Йосафата і Покрови Пресвятої Богородиці в Римі – високопреподобних о. Генезія Віомара, ЧСВВ, о. Теодора Галіцького, ЧСВВ, а також всечесного о. Євгена Небесняка, СДБ та студентів-семінаристів з обох колегій, які доклали немало зусиль до організації цього свята.

Як ініціатори цього свята як ви оцінюєте його організацію та святкування тепер?

Сьогодні ми є свідками великомасштабного святкування. І це прекрасно. З України приїжджають щораз нові видатні співаки, а для  наших людей це є чудова нагода зустріти своїх друзів та знайомих, які знаходяться в різних куточках Італії та пізнати краще це прекрасне «вічне місто», його віковічну історію та особливості і почути рідну пісню. Великою заслугою у цьому є вклад діяльності колишнього пасторального координатора для  українців в  Італії всеч. о. Василія Поточняка, який разом з тодішнім оргкомітетом у 2002 році надав цьому святу саме таке вагоме значення. Для українців, які вже впродовж 7 років приїжджають сюди на святкування організовуються паломницькі тури по місту, нічні чування, сповіді. Отже було запроваджено цілий комплекс служінь, які і сьогодні продовжуються під керівництвом теперішнього пасторального координатора для  українців в  Італії всеч. о. Олександра Сапунка.

Пане Андрію, хотілося б почути також і кілька слів про ваших колишніх та сучасних членів гурту...

У 2000 році склад нашого гурту був наступним: о. Олексій Саранчук (соліст, гітарист, бас-гітарист) – зараз він є душпастирем у Венеції та регіоні Венето, о. Юрій Дрізд (клавішні інструменти, бек-вокаліст) – зараз є душпастирем у м. Львові, Роман Різняк (соліст, перкусія) – викладач церковного співу при Українській Папській колегії св. свящ. Йосафата в Римі і я Андрій Грицевич (клавішні інструменти, бек-вокаліст). Постійним продюсером нашого гурту був і є д-р. Михайло Перун – зараз він працює в УКУ у Львові. У 2001 році до нашого гурту прийшов Михайло Партика (соліст, соло-гітарист та музикознавець), а у 2003 році Василь Тимішак (вокаліст та бас-гітарист).

12 травня 2004 року новим лідером нашої формації «Єдині» було обрано саме Василя Тимішака. На даний час Василь працює над здобуттям докторату з філософії при Папському Урбаніянському університеті.

Сучасний склад формації «Єдині» є наступним: Василь Тимішак (лідер гурту, вокаліст та бас-гітарист), Роман Різняк (соліст, клавішні інструменти), Михайло Партика (соліст, соло-гітарист), Андрій Грицевич (клавішні інструменти, бек-вокаліст). Продюсер – д-р. Михайло Перун. Користуючись нагодою, хочу подати нашим читачам також і наші координати для контакту з нами: Тел.: (+39) 320 35 36 431 Факс: (+39) 06 393 870 28 Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Від себе, як автора цієї статті, скажу наступне, що ознайомившись з творчістю гурту «Єдині», розкривши щирі, справді українські душі цих молодих і дуже талановитих хлопців, у серці щораз більше зростає гордість за нашу націю і це не просто затерті політичними перепадами слова, а щирий відгук на діяльність цієї вокально-інструментальної формації, на життя і працю цих відданих Церкві, державі та народу людей.

Розмову вела Олеся Тарнавська,

Київ – Рим