Христос Воскрес!
Дорогі співслужителі! Дорогі наші матері! Від щирого серця вітаю усіх Вас з сьогоднішнім прекрасним весняним святом - Днем Матері!
Вже 15-й рік поспіль Українська спільнота в Італії відзначає Свято матері. Це вже доволі поважний ювілей.
14 травня 2000 року за ініціативою музичного гурту українських студентів-семінаристів «Єдині» розпочалось святкування Свята Матері в Римі з метою пошани Матері та Ювілейного 2000 року. Саме того року почалась масова 4-та хвиля української еміграції до Італії. Тодішнє перше Свято Матері відбулося з благословення світлої пам’яті владики Івана Хоми. У той день зібралось близько 150 чоловік з м. Риму та околиць. Була хороша сонячна погода та гарна духовно-розважальна програма.
В 2001 році світлої пам’яті о. Василь Поточняк, перший пасторальний координатор, надав цьому дню більш масштабних святкувань. З України почали приїжджати видатні співаки. Також було запроваджено цілий комплекс служінь, які і сьогодні продовжуються під керівництвом теперішнього пасторального координатора для українців в Італії Всеч. о. Марка Ярослава Семегена.
І сьогодні всім серцем ми молимося за Вас, дорогі матері. Після світлого Празника Воскресіння Христового Церква подає нам дві неділі присвячені для жінок: Неділю Мироносиць та Неділю Самарянки, яка припадає саме сьогодні.
Жінка у історії спасіння людства відіграє дуже важливу роль. Перш за все це - Пречиста Діва Марія. Від Ïї «Так!» - «Ось я Господня слугиня!», залежить присутність Ісуса між нами. Завдяки цьому «Так!» вона стала Богородицею, матір’ю Божою. У ній Бог з’єднався з людиною на віки! Почався Новий Завіт у любові. Вона об’являє для світу материнську Божу Любов.
І тому то така велика пошана Ісуса до жінок. Про це нам свідчать Євангелії, які ми читали у неділю Жінок мироносиць і сьогодні про Жінку самарянку. Мироносиці були тими відважними жінками, які ходили за Ісусом і Йому прислуговували. Вони ішли з Ісусом хресною дорогою на Голгофу і є останніми, що з цієї Голгофи зійшли. І знову вони, жінки, ідуть до гробу, щоб помазати пахощами мертве тіло Ісуса. А прийшовши до гробу, знаходять його порожнім, і стають першими благовісниками Христового Воскресіння.
Те, як Ісус ставився до жінок було справжньою революцією в традиціях його часу. Постава Ісуса по відношенню до жінок сильно обурювала його сучасників. Навіть Апостоли дивувалися, коли він публічно розмовляв з жінкою самарянкою, але жоден не наважився запитати: «Чому ти розмовляєш з нею?».
Але незважаючи на це, саме жінці Самарянці з ворожого до євреїв народу, Ісус об’являє, що Він – Месія. Він є Той, Хто дає пити воду живу, яка дає життя вічне». І їй об’являє, що «правдиві поклонники будуть поклонятися Богові в дусі та правді».
Згадаймо сьогодні, яку велику роль відіграють наші жінки тут в Італії. Вони справді є засновниками наших церковних спільнот по різних куточках цієї країни. Це ж вони брали ініціативу, щоб просити священиків служити Літургії по їхніх місцях проживання. Більшість наших громад у сучасній еміграції існує завдяки тому, що жінки не мовчали, а просили, наполягали, писали, щоб їм вислати священика… Дякуємо Вам за те, що Ви виконували і виконуєте сьогодні цю так важливу роль Мироносиць і Самарянок зараз тут в Італії.
Присвячуємо цей день Вам і вашим діточкам. На нашій заробітчанській дорозі чим раз більше ми зустрічаємо молодих матерів зі своїми маленькими діточками… Молимося разом з Вами, переживаємо разом з Вами. Подаючи собі руки, і підтримуючи один одного, зможемо іти не простою життєвою дорогою,. А разом із тим віримо, що через терня ідемо до зірок, через страждання дійдемо до воскресіння.
Присвячуємо цей день і Вам, духовним матерям. Папа Франциск проголосив 2015 рік - роком богопосвяченого життя. І тому сьогодні не можемо не згадати богопосвячених жінок, які зрікаються сімейної теплоти, щоб віддатися духовному материнству; зрікаючись народжувати дітей, щоб бути матерями багатьох. І це заради Євангелія, щоб «клопотатись про Господні справи, як подобатися Господеві» (1Кор 7,32). Богопосвячена жінка зрікається себе, щоб жити для інших. Вона зрікається бути матір’ю для своїх дітей, щоб бути матір’ю для багатьох, зокрема для таких, що не мають матерів. І Церква потребує духовних матерів, бо без цих матерів Церква не може існувати, адже Богопосвячене життя є «душею», «легенями» і «серцем» Церкви, як часто висловлювався святий Папа Іван Павло ІІ. Як людина не може жити без серця і легень, так само Церква не може існувати без богопосвячених жінок. Через них особливо проявляється безкорислива материнська Божа любов. Молимося за Вас, щоб Ви завжди були присутні у Христовій Церкві, зокрема і в нашій Церкві, незважаючи на критичні часи.
Присвячуємо цей день і нашій Матері Україні. Молимося сьогодні за її мир і благополуччя, щоб ця многостраждальна мати обтерла сльози, що стікають з її обличчя. І щоб не потрібно було їй переживати, де дочки і сини її, як про це майстерно описує наш найбільший поет і пророк нашого народу Тарас Шевченко:
«Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
… Хтось розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає!».
І далі:
«Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала…».
І ця мати зрить своїх нерозумних синочків, які їй спричинили стільки болю, колись. і тепер…
«Ой …
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю. …
Якби була знала,
То в колисці»…
А це тому, що її діти інколи себе ненавидять, самі між собою конфліктують, одні одним заздрять, самі себе вбивають… Зраджують свою матір, сорочку з неї здирають…
Молимося за цю маму Україну, що за словами іншого поета вишиває сорочку своїм синам червоними і чорними нитками, любов’ю і журбою. І сьогодні просимо Бога за її дітей, чемних і нечемних: «Боже єдиний, нам єдність подай!... Світлом науки і знання просвіти, у чистій любові до краю, Ти нас, Боже, зрости!».
І в цьому нам допоможе Небесна Матір Пресвята Богородиця. Цьогорічне та минулорічне свято у зв’язку із подіями в Україні проходить у молитві за Україну. З цієї нагоди ми звернулися до кардинала римської базиліки Santa Maria Maggiore, щоб нам було надано для почитання головну ікону римлян, чудотворну ікону Salus Populi Romani, адже Папа Франциск дуже часто до неї звертається за допомогою. І справді історія цієї ікони тісно пов’язана з багатьма римськими папами. І сьогодні молимося, щоб ця чудотворна ікона, яка врятувала колись римлян від чуми, врятує сьогодні і наш край, Україну, весь її народ від «чуми» війни та кровопролиття і приведе нас до нашої Української Землі Обітованої.
Молімося перед цією іконою, щоб наші мами приносили духовний мир і пахощі на зразок жінок Мироносиць. Щоб наші мами на зразок жінки Самарянки свідчили про Христа там, де зникає віра в Бога, несли «воду живу» для суспільства, що покинуло Бога - джерело води живої. Такого суспільства, що замість джерела води живої повикопувало собі «копанки діряві, що води не держать», як сказав пророк Єремія (пор. Єр. 2, 13). Саме тепер найбільше потрібно світові та нашій Україні води живої, вічних цінностей.
Молімося перед нею за тих жінок, що стали духовними матерями заради Божого Царства, щоб наші дівчата відкрили і прийняли Божий поклик до духовного материнства.
Божа мати, покрий нас своїм омофором, збережи Україну.
Христос воскрес!
+ Діонісій