Мт 1, 1-25

Євр 11,9-10. 17-23. 32-40

Сьогодні Неділя Перед Різдвом Христовим і сьогодні ми почали 2017 рік.

Нинішні літургійні читання Слова Божого дають нам багато вказівок над чим варто призадуматися.

Перш за все  Євангеліє і лист до Євреїв вказують на Старий Завіт, бо якщо хочемо зрозуміти Ісуса Христа, треба читати Старий Завіт, але і Старий Завіт не можливо правильно зрозуміти без Нового. У Старому Завіті розвивається історія людського спасіння, яка завершується в Ісусі Христі.

Бог створив світ і дав його для людини, щоб ним управляла, з єдиною забороною - не їсти з дерева життя. Однак людина не послухала, піддалася спокусі змія, щоб мати знання добра і зла, і тим самим порушила Божий закон, а в наслідок того всього спричинила собі терпіння і смерть. Піддаючись спокусі «бути як Бог»,  людина стає духовно нагою, покриває себе фіґовим листям, тратить рай, брат вбиває брата, і історія зла продовжується по сьогодні, але в багато більшій пропорції, бо сьогодні братовбивство поширюється до тої міри, що людина  спроможна знищити весь людський рід на світі, а навіть весь вид життя на землі. Почувати себе «богом» дуже небезпечно для себе самого, для інших людей і для самого світу!

Проте Бог шукає за людиною, і знаходяться люди, які вірують у Бога, слухають Його. А віра від слухання, як каже св. Апостол Павло. А Господь через тих, що слухають і вірують спасає людство.  Бог звичайно діє через людину, так само як диявол може робити своє діло через людину. А диявол сьогодні діє дуже сильно у світі.

Тому лист до Євреїв говорить про віру мужів старого Завіту, з якими Бог міг говорити, і тим самим спасти через них народ від загибелі. Таким є Ной, Авраам, Мойсей, пророки, що «вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні бувши недолугими» (Пор Євр 11), які не боялися бичів і кайданів і смерті. І каже Апостол: «всі вони дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість» (Євр 11,39-40), бо завершення історії спасіння в Ісусі Христі.  Ісус Христос єднає Бога з людиною на віки. Божа і людська природа єднається в Ісусі Христі. Це новий і вічний завіт, який ніколи більше не розірветься.

Тому Новий завіт не можна вповні зрозуміти без Старого Завіту, без цієї довгої історії спасіння.

Ми слухали початок Євангелії від Матея про родовід Ісуса Христа, який починається від Авраама, а і завершується Йосифом Обручником. Авраам є батьком віри, а Йосиф як прибраний батько Ісуса Христа. Авраам мав таку віру, що був готовий пожертвувати своїм єдинородним сином Ісааком, а Йосиф, як каже Євангеліє, «бувши праведним», слухає Ангела у сні, який каже: «Не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина і ти даси йому ім´я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх», і це Євангеліє продовжує, кажучи: «Прийняв він свою жінку та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім´я Ісус» (пор Мт 1, 18-21). А саме етимологічне значення слова «Ісус» є «той, що спасає».

Отже, окрім цієї тяглости між Старим і Новим завітом є історія спасіння, яка завершується в Ісусі Христі.  А ми входимо у цю історію спасіння через нашу віру і хрещення в ім´я Ісуса Христа.

Ми сьогодні можемо зокрема застановитися над функцією батька. Батьківство по вірі, яке спасає. Ми вже сказали, що «віра від слухання, а слухання через Слово Христове», а слово Христове передається через проповідника. Віра передається від батьків чи від проповідників віри, священнослужителів. Але батьківство це також опіка, старання отримати свою сім´ю. І тут прикладом є Святий Йосиф Обручник. Перш за все його мовчазливість, щоб не подати Марію до суду, бо могли за тодішнім законом її каменувати та його люб’язність прийняти Марію, коли дізнається від Ангела, що вона вагітна від Святого Духа.

Ми дуже багато говоримо на тему жінок, і навіть написали книгу про них, що є наче духовною хронікою їхніх страждань і подвигів, щоб утримати свою сім´ю, але не можемо забути про батьків, які втратили працю у зв’язку з політичними і державними негараздами. І це спричиняє страждання. Чоловік створений так, щоб віддавати себе в діяльності. Ось чому безробіття є для нього більшою драмою, ніж для жінки. Цей бич нашого часу руйнує сім´ї, позбавляючи чоловіка засобів реалізувати себе, депресія, алкоголь… А на його місце мусить вступати жінка, бо в сучасних умовах вона скоріше знайде працю як прибиральниця, як опікунка дітей.  І так сотки тисяч наших жінок виїхали за кордон.

Батько є також потрібен для виховання дітей, не лише під фінансовим поглядом, але, щоб бути для дітей вимогливою добротою, вимогливість з добротою разом. Сьогодні батько часто не має можливості поєднувати вимогливість з добротою, а до того ще й фінансово підтримувати сім´ю, тому закрадається криза сім´ї, яка нераз кінчається дезінтеграцією.

Тому Авраам і св. Йосиф є прикладом доброго батьківства навіть серед найважчих сімейних ситуацій. Вірність своїм обітницям і взаємна підтримка.

Просімо Господа, щоб ми мали батьків на зразок Авраама і Йосифа Обручника.

І сьогодні ми розпочали 2017 рік. І так наше життя пливе з року в рік, аж поки наш життєвий човник не зникне з горизонту.

Незважаючи на всі ці питання, час - це Божий дар. За мірками людськими, раз ми його втратили, - не вернеться більше! Але коли ми його винесемо у Божий вимір, час набирає виміру вічності, і навіть наші обмеження набирають сенсу у світлі Божого милосердя. Тому за все дякуймо Господеві.

Св. Іван Золотоустий в новорічній проповіді, яку він проголосив 387 року, сказав так:

«Тож якщо ти хочеш мати користь з нового року, то зроби так: наприкінці року подякуй Богу, що Він зберіг тебе до цього часу; пожалкуй у своєму серці за все погане, що ти зробив, полічи час свого життя і скажи собі сам: дні біжать, літа минають, більшу частину своєї дороги я вже пройшов, а що доброго зробив? Чи попрощаюсь з цим світом без усякої чесноти? Суд перед дверми, остаток життя йде до старості. «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5,16). Таке світло принесе тобі велику нагороду. Не прикрашуй вінками дверей свого дому, але веди таке життя, щоб одержати на свою голову від Спасителя вінець правди".

І завершую біблійним благословенням на цей Новий рік:

Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! (Числа 6, 24-25)

Бажаю усім Вам такого благословенного 2017 року Божого!

+Діонісій