«Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» (1Йо 4,16).

Дорогі в Христі брати і Сестри!

Вже декілька років поспіль ми з’їжджаємося з різних куточків Італії на цю спільну прощу до св. Миколая у місті Барі.

Стараюся приготовитися до кожної проповіді, їх не повторювати, а завжди знаходити інші аспекти таїнства любові, яке творить чуда, та продовжує їх творити по сьогодні. Тільки треба повірити в любов: «Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому». І хто любить робить чуда! «Хто  в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме (Йо 14,12) - каже Христос. Той, хто вірить в Ісуса Христа, той робить ті самі діла, що робив Ісус Христос.  Таке робить св. Миколай, і Падре Піо, і користаючись з цієї прощі, Ви також до нього навідуєтесь.

Скажу Вам про те, що сталось у Сполучених Штатах Америки. Одна сім´я мала дволітнього хлопчика і на кілька рочків старшу дівчинку. У хлопчика виявилося пухлина у мозку, і сім´я дуже переживала, бо не мала фінансів, щоб лікувати дитину. Батьки, як звичайно журилися, і казали, що тільки чудо може врятувати їхнього малого синочка. Старша сестричка чула цю мову про чудо. Вона мала свою «свинку» в яку кидала свої монети. Вона її розбила, взяла всі гроші, і пішла до аптеки та просить, щоб продали її чудо. Аптекарка каже, що вони в аптеці чуда  не продають, тільки ліки. Дівчинка розплакалась. Цю сценку дівчинки з аптекаркою бачить один гарно убраний пан. Він питає скільки вона має грошей у руках. Вона каже, що одного долара і кілька центів. Він сказав, що один долар і кілька тих центів вистачає для чуда. Це був відомий нейрохірург Карлтон Армстронґ, видатний лікар. Він зробив даром операцію хлопцеві, і хлопець видужав. Мала дівчинка купила чудо одним доларом і кількома копійка. Вона дуже любила свого братчика. І тому сталося чудо!

Кожний справді віруючий християнин може робити те, що робив Ісус Христа, і здійснювати чуда св. Миколая. З початку малі чуда. Мале чудо вже є тоді, коли хтось дає милостиню потребуючому, хто рятує когось у потребі, хто потішає засмученого, хто не залишає нещасного на краю своєї дороги, хто не проходить мимо нього.

І ми приїхали сюди до Барі, щоб навідатись до св. Миколая «чудотворця», якого на тропарях звеличуємо його як «правило віри, взірця лагідності й учителя стриманості». Він був дуже стриманий для себе, а для інших – дуже щедрий.

І Бог також нічого не стримує для себе, а так любить світ, що Сина свого Єдинородного дає, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним». І Бог не стримує своєї любові у собі. Він її поділяє між трьома Божими особами, і він іде на зустріч людини. Він створив людину з любові, а коли вона згрішила – іде їй на зустріч, себе жертвує, приймає на себе всі її обмеження, щоб таким чином вказати їй дорогу виходу до безконечності, до повноти життя. «Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші» (І Йо 4,10). Закон Божої любові - це вихід на зустріч!  Це жертовність, доброчинність, некористолюбність. Остаточно, любов - це Альфа і Омега всього. Він любові все вийшло і до любові все повернеться.

Божа любов єднає. Любов єднає Отця, і Сина, і Святого Духа в одного Бога. Три особи в одній любові. І ця сама Любов дається людині. Якщо Бог нас перше полюбив, то й ми повинні себе любити. Любити себе цією любов’ю сопричасною, жертовною, динамічною. Полюбити себе – це сприйняти себе такими, якими Бог нас створив. Ми звичайно не любимо себе такими, якими Бог нас створив. Хотіли б ми бути іншими! Полюбивши себе цією любов´ю, що Бог нас полюбив,  ми не будемо крутитись навколо себе, бо прийнявши себе, ми стаємо здатними вийти із себе, щоб піти на зустріч подібним до себе, любити себе взаємно, і любити те все, що Бог створив, всі створіння. І тоді ми стаємо здатними  також любити Бога, цією самою любов´ю, якою Він нас полюбив.  Одна любов єднає три Божі особи в одного Бога, і та сама любов єднає вірних в одну, святу, соборну, Апостольську Церкву, аж поки «Бог не стане усім в усьому» (1 Кор 15), у вічному зв’язку цієї самої любові.

Отже, секрет чуд – це любов. Любов дається, вона іде на зустріч. Тому що вона дається, вона прокажених очищає, бісів виганяє, мертвих воскрешає… Любов є видимою тільки та, що є живою, конкретною, дотикальною; та про яку скаже Ісус на останньому суді: «Все те, що Ви зробили одному братів найменших: був голодним – ви нагодували; був подорожнім – ви прийняли; був недужим, і ви навідались до мене… (пор Мт 25,35-39).

Св. Миколай глибоко повірив в Євангеліє Ісуса, повірив в Божу любов, доброту і милосердя. Тому він на зразок Ісуса Христа є лікарем душ і тіл. Святий Миколай милосердний, і хто вірить у Божу любов, той також буде милосердний.

Отже, чудо дівчинки, яка дала те, що мала, розбила свою «свинку», і врятувала життя свого братчика. Та коли читаємо життя Святого Миколая ми довідуємось, що він у ночі скрито кидав мішечок із золотими монетами, щоб врятувати дівчат від проституції. Батько тих дівчат, збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим – віном, і ці дівчата не могли вийти заміж, батько збирався відправити їх займатись проституцією. Дізнавшись про це, Микола, на той час ще не єпископ, вирішує скористатись своїм батьківським спадком, щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно, у кімнату де ночували сестри, кілька монет золота — на придане для кожної з дочок.

Щоб розбити чудо треба розбити свою «свинку» єгоїзму, щоб могти поділитися. Кожне ділення своїм є малим чудом. Отож, і ми покликані ставати чудотворцями на зразок св. Миколая…

У нашому народі гарні звичаї, сцени і пісні, в яких св. Миколай приносить подарунки і повчає малих дітей, і є одна така пісня невідомого автора:

В Бога ласки за нас просить Миколай Святий,

Щоб у серденьку дитячім радість засвітить.

Миколая щиро любить кожне дитинча,

Не загасне в його серці доброти свіча!

І молимось сьогодні, щоб у кожному з нас не згасла у серці доброти свіча, на зразок св. Миколая. Амінь

Барі, 10.12.2017