Дорогі у Христі Брати і Сестри!
Третя неділя посту – хрестопоклінна - це вже властиво половина дороги Великого посту, духовної подорожі до таїнства Христового воскресіння. Церква виставляє святий хрест в середині посту з подвійною метою:
- щоб глибоко з´єднатися з Христом у стражданнях: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися…
- і брати участь у Христовому воскресінні.
Ми слухали щойно читання Святого Євангелія, що «коли хтось хоче іти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною" (Мк 8, 34). Перше спостереження є те, що Ісус не насилує нікого бути його учнем. Він не каже: «Ви повинні бути моїми учнями…». Проте хто хоче бути його учнем, то покликаний брати свій хрест та йти слідом за Ісусом. І цю потребу відчуває сам Ісус Христос, коли каже учням з Емаусу: "Хіба не треба було Христові так страждати й увійти у свою славу?» (Лк 24, 26). Євангелія Христова – це Євангелія свободи дітей Божих. Єдина потреба і повинність – це прийняти страждання. Ніхто не звільнений від страждань. Вони творять сутність життя у світі. Це в житті людини, і також у світі природи. Пшеничне зерно мусить потерпіти і умерти, щоб народилась пшениця, щоб принесло великі плоди. І мусить це зерно продертись між грудки і каміння. Мусить прийняти спекоту сонця і темноту ночі, вітер і громовиці, сніг і дощ. І так у цілій природі. Страждання, навіть, корисне для людини, щоб зростати фізично, психічно та духовно.
Все-таки Ісус не прийшов, щоб накладати на людину страждання, бо страждання є у світі. Навпаки, він зціляє недужих, прокажених очищає, бісів виганяє, мертвих воскрешає. Він прийшов, щоб змінити його значення: те, що є прокляттям переобразити на знак спасіння. І нам потрібно піклуватися про життя дочасне, потрібно шанувати своє здоров´я, лікувати недуги, ти до лікаря…
Однак, коли-тоді помремо, і не оминемо страждань, фізичних, психічних, моральних і духовних. Вони належать до сутності життя у світі, а також через гріхи у світі. З причини моїх особистих гріхів і гріхів інших людей. Наприклад, хто надуживає алкогольними напитками сам собі шкодить, а скільки страждає сім´я, жінка і діти. А які страждання і каліцтва у зв’язку з війною в Україні? Гріхи провідників народу відбиваються на невинних людях.
Каже Ісус, що хто хоче спасти своє життя, той його погубить. Треба пити «чашу, яку Христос п´є, хреститися хрещенням, яким Христос хреститься» (Мр 10,38). Погубити своє життя означає віддатися, з´єднатися з кимось, бути солідарним з кимось. Якщо ми страждаємо, страждали раніше наші батьки, наш народ в історії, а скільки більше наші воїни на фронті. А скільки більше постраждав Ісус. Взяти свій хрест та йти за Ісусом…, іти разом з нашими рідними, з нашим народом і наш хрест стане легшим, і наш хрест стане знаком спасіння. Адже ми єднаємося з Ісусом, з народом, з терплячим людством…
Життя своє збережемо у повноті тільки тоді, коли ми його віддамо, коли ми єднаємось з Богом, несемо свій хрест разом з Ісусом. Не втечемо від страждань, але можемо змінити їх значення. Те, що є знаком нарікання і прокляття – перемінювати на знак спасіння. Самозречення означає звільнення від самодостатності, щоб солідаризуватися з іншими. Самозречення не є патологічним самознищенням чи комплексом мучеництва…, а віднайдення справжнього значення життя, у цьому світі та у вічному. Ми не можемо мати життя у собі, але тільки у зв´язку, у єднанні з іншими, у єднанні з Богом, а Бог вічний.
Ісус виявляє свою солідарність зі всіма розп´ятими, про яких ніхто не хотів знати. А за часів Ісуса Христа, перед і після була дуже поширена суспільна практика розпинати бандитів і бунтівників, щоб про них ніхто більше не говорив і не писав. Розпинали поза мурами міста, щоб про них всі забули. А зараз про розп´яття Ісуса говорить цілий світ. Знак прокляття стає знаком спасіння.
Отож, Ісус нас запрошує взяти свій хрест та йти за ним, з´єднатись з ним, віддатись йому. І ми обіцяли з´єднатись з Христом у нашому хрещенні. Тоді те, що є важке, стане засобом духовного зросту, і життя вічного.
Тому ми співаємо сьогодні: «Хресту твоєму покланяємось, Владико, і святеє воскресіння твоє славимо!».
Дорога до воскресіння іде через хрест, і від хреста неможливо утекти. Єднаючись з Христом, приходить спасіння – воскресіння.
І Апостол Павло сьогодні у листі до Євреїв пише: «Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося сповідання нашого! Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха» (Євр 4,15)
Через єднання наших страждань зі стражданнями Ісуса Христа маємо запевнення воскресіння. Хто живе і вмирає разом з Ісусом Христом, той воскресне з Ним до життя вічного, Амінь.
Орвієто, 11.3.2018