Ді 2, 1-11; Йо 7, 37-52.8.12

Сьогодні великий празник – Зіслання Святого Духа. Ісус Христос, сповнивши свою місію на землі, вознісся на небо, але не залишив нас сиротами. Він обіцяв послати нам Святого Духа, щоб продовжувати діло Отця і Його Самого на землі до кінця віків. У Духові Святому триває любов Бога Отця у світі до всіх людей. Через Святого Духа продовжується проповідь і спасительне діло Ісуса Христа. Дух пригадує нам те все, шо навчав Ісус Христос. Через Духа Ісус присутній сьогодні. Господь Бог продовжує своє діло у світі через Святого Духа. Дух дарує нам любов Бога Отця; Він Той, що освячує, Він провадить Церкву і поодиноких осіб.

Через Духа Святого ми знаємо, що Бог нас любить, що Він  мене і тебе любить. Тільки у Духові Святому ми можемо називати Бога нашим Отцем і казати «Авва! Отче», молитись і промовляти «Отче наш». Він є Дух істини і життя, любові, милосердя та доброти; Дух животворящий і Утішитель. Він Той, що провадить Церкву і кожну особу, якщо Церква і особа дає простір для Його діяння. Він також є Духом свободи, тому нікого не штурмує. Він діє там, де Його приймають і просять, щоб Він зійшов.

Божий дух прощає гріхи. «Прийміть Духа Святого, – каже Ісус апостолам, – кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Йо 20,21-22). І коли ми приймаємо Духа Святого до серця, то Він очищає наші гріхи. Про це просимо у молитві «Царю Небесний»: «Прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни».

Святий Дух – це духовна весна. У Ньому народжується Церква. Весна – це зелень, це нове життя! Тому священнослужителі одягають зелені ризи.

Дух Святий робить нас причасниками своїх дарів. Він дарує мудрість, розум, раду, силу, знання, побожність і страх Божий, проте всі ці дари сходяться у найвищому дарі – любові, адже Бог – це Любов (1 Йо 4,8.16). Через Святого Духа Бог Отець присутній у світі своєю любов’ю і добротою; присутній також Ісус Христос своєю наукою і ділами. Треба, отже, очистити серце, зробити його храмом Святого Духа, бо як каже св. апостол Павло, «тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить» (1 Кор 2,14). Святий Дух – це Любов, яка єднає Отця і Сина в одного Бога; Любов, яка єднає усіх охрещених в одну святу, соборну і апостольську Церкву. Це любов, яка робить нас одночасно «православними» – істинними, і «католиками» – універсальними, бо любов не знає меж і не виключає нікого.

Мову Духа Святого розуміють греки і римляни, іспанці і українці, китайці та індійці… Мову Духа можуть розуміти всі народи, як це гарно описано в книзі Діяння Апостолів. Апостол Петро говорив у своїй рідні мові, але його розуміли греки і римляни, партяни і мідяни (пор. Ді  2,9-11). Мову любові розуміють і оцінюють усі. Найбільшим сучасним прикладом є Мати Тереза з Калькутти.

Вогненний язик любові та доброти світить і приносить тепло усім народам. Він єднає культури і народи в один Божий народ.

Дати себе вести Духом Святим є найбільшою духовною авантюрою. Коли єпископ кладе руку на священика, то на нього сходить «божественна благодать, яка завжди недужих оздоровляє і те, що їм недостає, доповнює». Я завжди повторюю те, що в моменті, коли мене святили на священика, і це повторилось, коли хіротонізували на єпископа, я нічого іншого не просив, а тільки, щоб цей Дух Божий мене провадив. Не просив я здоров’я, успіхів у житті, а тільки щоб приймати те, що Він дає. І надалі це моя щоденна молитва. Я завжди глибоко вірив у провід Святого Духа. За кожним разом, як мені поручали якесь важливе завдання, я просив світла Святого Духа, бо знав, що своїми власними силами нічого не можу зробити. І перед проповіддю завжди прошу, щоб Святий через мене говорив, а не я.  І Дух Святий ніколи мене не опустив. Цю молитву завжди Він вислуховує. Святий Дух робить чуда і Він мене перемінив. Він доповняє те, чого мені бракує… Не все можемо зробити!

Я повністю свідомий того, що можна планувати, накреслювати пріоритети, але, «коли Господь не будує дому, дарма працюють його будівничі» (Пс 127,1). Справжній Провідник – це Святий Дух. Він виховує серце єпископа, священика і кожного вірного. Якщо Йому дається простір, то Він діє разом – синергічно – з особами та інституціями.

Святий Дух дає нам мир у житті. Не можемо розв’язати всіх проблем: особистих, родинних, національних, а тим більше проблем світу. Проте Дух Святий дарує нам мир у наших проблемах, щоб ми не падали у розпач чи нарікання, а у найважчих моментах дозволяє знайти простір для гумору, щоб посміятися перш за все із себе.

Дію Святого Духа у житті людини можна пізнати по Його плодах, а саме пізнаємо Його там, де є «любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, милосердя, тихість, вірність, скромність, здержливість» (Гл 5,22-23).

У таїнстві Миропомазання ми прийняли «Печать дару Святого Духа», але Дух Святий відходить, коли ми приймаємо до серця іншого духа. Можемо закрити своє серце і замість Духа святості, доброти, істини, життя та світла плекати в ньому іншого духа, злого духа: брехні, лукавства, зависті. Замість Духа життя можемо плекати у собі духа смерті; замість Духа животворящого можемо приймати до свого серця духа смертоносного, який, на жаль, панує у світі.

Тому треба вигнати злого духа з нашого серця, треба зробити у нас самих своєрідний екзорцизм, спорожнити серце, щоби зробити в ньому місце для Святого Духа, Духа доброти, любові, милосердя, прощення.

Прийди до нас, Душе Святий! Царю небесний, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші!

Церква свв. Сергія і Вакха

27.05.2018