Дорогі брати і сестри - Українці! Засилаю усім вам мої найщиріші вітання з нагоди найбільшого національного свята українського народу — Дня Незалежності! Можливо, когось здивує той факт, що Церква, яка згідно Української Конституції є відділеною від держави, надає значення національним святам, які, здавалося б на перший погляд, не мають нічого спільного із духовним життям християн. Та все ж, саме 24 серпня 1991 року здійснилась споконвічна мрія українського християнського народу - незалежність поклала початок духовному відродженню та відвернула репресії християн. Україна постала незалежною державою, вільною серед вільних, рівною серед рівних держав світу.

Сьогодні минає 19 років від дня утвердження Акту про державну незалежність, і якби не хотілося у цей день згадувати про негативне, та все ж, саме сьогодні ми повинні звернути увагу на те, що духовний оптимізм, який існував ще так недавно, сьогодні внаслідок політичної та економічної кризи відійшов уже на другий план. Можливо, саме тому Український народ приречений ще невідомо скільки часу «блукати пустинею», щоб прийти до «обіцяної землі текучої молоком і медом», очистившись спершу від усього нечестивого.

Саме тому, сьогодні, як ніколи, залишивши в осторонь усі негаразди, ми повинні «єдиним серцем і устами» заносити у стійкості наші молитви до Господа. Нажаль Україна, хоча і є християнською державою, та все ж і надалі залишається неабияк духовно розділеною. Тому, коли, як не сьогодні нам слід призадуматись, що незалежно від віросповідання, ми є дітьми одного Бога та громадянами однієї держави. Пригадаймо сьогодні, що Господь наш Ісус Христос наголосив на те, що ознакою Його учеників буде їхня любов між собою (Ів. 13,35). Тому християнин, чи він Православний, чи Греко-Католик, чи будь якого іншого віросповідання, він завжди повинен проявляти до свого народу справжню, а не лицемірну любов. Зокрема, своєю діяльністю християнин, не розчаровуючись політичною  та економічною ситуацією в країні, повинен сприяти духовному зростанню і добробуту його Батьківщини. Незалежність нашої держави – дар Божий, і за те, як ми ним послуговуємось, ми нестимемо відповідальність не тільки перед майбутніми поколіннями, але в першу чергу перед Подателем цього дару (Мт. 25,14-30).

Тому, вітаючи сьогодні усіх вас з цим знаменним святом, єднаюся духовно в молитвах з усіма християнами України за благо нашої незалежної держави.

Вітаючи себе навзаєм із Днем Незалежності, не забуваймо, що суспільство, як птах, повинно злітати у вись на двох крилах: праця і молитва. Лише тоді насправді зможемо мати надію на процвітання духовної та незалежної держави, чого щиро усім Вам бажаю, за що молюся і переживаю.

Благословення Господнє на Вас!

 

+ Діонісій, Апостольський Візитатор

для українців греко-католиків

в Італії та Іспанії