«Відчини мені двері покаяння…»
Дорогі брати і сестри!
Ми почали Великий піст, під час якого наші богослужіння в особливий спосіб закликають нас до покаяння і до покути за власні гріхи, до посту і до діл милосердя, а коліноприклонна Молитва св. Єфрема щоразу нагадує про те, що нам слід безнастанно боротися проти духа лінивства, недбайливості, властолюб’я, пустомовства та управлятися у дусі чистоти, покори, терпеливості й любові.
Отож, з одного боку Церква нас закликає до глибокої задуми над собою, щоб виправитися зі своїх гріхів і чинити діла милосердя, а з другого боку ставить перед нами страждання і смерть Ісуса Христа, як Того Агнця Божого, що забирає гріхи світу і нас спасає.
Святе Євангеліє закликає, щоб ми взяли свій хрест та йшли за Ісусом у його хресній дорозі, єдналися з ним у наших стражданнях, а колись брали участь у його смерті, щоб з Ним і воскреснути.
Церква закликає, щоб ми каялись за наші гріхи і разом з Митарем били себе в груди і казали: «Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені!». Потрібно каятися, бо всі прогрішилися перед Богом і перед людьми. Хто може сказати, що не має гріха? Якщо і скаже, що немає, то правди в ньому немає.
Але не вистачить самих роздумів про покаяння! Щирість розкаяння необхідно засвідчити ділами: залишити лінивство, недбайливість, самолюбство, пустомовство, осудження брата нашого, гнів і лукавство.
Так, потрібно постити! Слід лише призадуматися скільки людей постить, щоб підтримувати красиву фігуру; скільки людей піддається болючим пластичним операціям, щоб відкоригувати свої зморшки; скільки витрат, щоб мати гарний вигляд… Це піст і страждання заради самолюбства і пустої слави. Але здійснюючи і духовний піст слід бути не менше уважними, бо можемо постити, давати милостиню і молитися заради людської слави, щоб інші нас хвалили. Якщо так, то ми вже одержали дочасну нагороду, і нічого з цього не залишиться для життя вічного.
Постити значить, щось відмовити собі, щоб дати іншому. Тож піст не тільки заради самого посту, але як засіб для осягнення чогось вищого! На це звертає увагу пророк Ісая коли каже: «Навіщо вам постити, якщо не бачиш; себе умертвляти, як ти не знаєш?... Ви постите на те, щоб правуватися та сваритися?... Ось піст, що я люблю: кайдани несправедливості розбити… З голодним хлібом поділитися, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись» (пор. Іс 58, 3-9).
Потрібно постити і зберігати наші традиції посту по мірі можливості. У нашому заробітчанському світі не легко це вдається. Інколи необхідно їсти те, що нам дають, щоб мати силу працювати. І якщо не завжди з виправданих причин нам не вдасться зберегти тілесний піст щодо споживання їжі, то все ж у духовному пості ми можемо завжди нашому братові і сестрі у біді допомагати. А скільки маємо таких нагод: підтримати добрим словом тих, що в депресії, допомогти знайти працю тим, що її втратили, хворих відвідати, переступити поріг до шпиталів і до в’язниці… І чимало інших добрих діл ми можемо чинити супроти наших співбратів і сестер у біді. Крім того слід робити добро усім людям… Такий то піст подобається Господові, бо Він сказав: «Все те, що ви зробили одному з моїх братів найменших, ви мені зробили… (Пор. Мт 25, 31-45).
І то ще не все! У пості потрібно навчитися єднатися з Христом терплячим. Як каже пророк Ісая: «Він є той, що взяв наші недуги на себе, він ніс на собі наші болі… Він поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає була на ньому, і його ранами ми вилікувані…» (пор. Іс 53).
У заробітчанському світі ми різне переживаємо: переносимо терпіння фізичні, психологічні тривоги, моральні зневаги і духовні проблеми. Ісус Христос те все пережив і перетерпів на собі. Жодний наш біль не є чужий для нього. Тож не треба уважати наші болі як Божу кару, але як нагоду, щоб ще глибше з’єднатися з Христом, нести свій хрест разом з нашим Спасителем, увійти разом з ним у спасительне діло, разом з ним умерти, щоб з ним і воскреснути.
Дорогі мої брати і сестри у Христі, це наука для Вас і для мене! Св. Августин каже: «Разом з Вами я християнин, для Вас - я єпископ. Отож, я маю ці самі християнські обов’язки, що і Ви! Про те для Вас я пастир і за Вас буду відповідати перед судом Христовим!».
У Христі брат, приятель і батько,
+ Діонісій, Апостольський Візитатор