Дорогі брати і сестри!

Ми починаємо місяць травень Молебним до Пресвятої Богородиці.

Папа Франциск закликає у цей місяць до посиленого вшанування Богородиці, пишучи, що «спільне споглядання обличчя Христа разом із серцем Марії, нашої Матері, ще більше згуртує нас в одну духовну родину та допоможе здолати випробування під час цієї пандемії. Я молитимуся за вас, особливо, за тих, які найбільше страждають, а ви, будь ласка, моліться за мене. Дякую і від щирого серця вас благословлю».

Місяць травень (май) символізує віднову життєвого циклу. У древній Греції травень був місяцем богині Артеміди, а в Римі навесні вшановували богиню Флору. Церква доклала чимало зусиль, щоб «охрестити» поганську традицію і скерувати її у християнське русло, зокрема – до культу Богородиці. У ІІІ столітті постала молитва «Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво». Ефеський Собор (431 р) офіційно проголосив Діву Марію Богородицею (грецькою – Теотокос). Витоки травневих богослужінь знаходимо у грецькому сході, де вже в V ст., у травні, віруючі збиралися разом і співали гімни, щоб прославити Богородицю.

У першій половині VI сторіччя написаний Акафіст до Пресвятої Богородиці – це найстарша поема-гимн на честь Богоматері, проте автор – невідомий.

Травневі почитання Богородиці на Заході

На Заході перші спроби посвятити травень Богородиці зустрічаються в Іспанії на зламі XIII – XIV ст. Король Кастилії та Леона Альфонсо X, автор збірника з 420 піснеспівів, присвячених Діві Марії (Cantigas de Santa María) в одній з кантиг «Ben vennas Mayo», пов’язує місяць травень з Пресвятою Богородицею.
Дві марійські догми: Непорочне зачаття і Небозвяття надають культові Богородиці важливого обґрунтування, зокрема поширенню травневих набоженств. До розвитку цього культу ще допомогли об’явлення Богородиці в Люрді (1858 р.) та в Фатімі від з 13 травня до 13 жовтня 1917 р.

Проте, щойно в 1965 році святий Папа Павло VI офіційно посвятив місяць травень на почитання Богородиці і видав спеціальне послання, присвяченому місяцю травню та закликав вірних зберігати цю традицію. Він пише, що в місяці травні «побожність вірних уже здавна звикла присвячувати для Богородиці Марії… зворушливий спектакль віри та любові, що через деякий час підноситься в кожній частині нашої планети в честь Цариці Небес. У цей місяць, як і в храмах, так і між домашніми стінами, від християнських душ зноситься для Діви Марії найщиріша хвала побожности та почитання, та щедріші та частіші дари божественного милосердя спливають на нас від трону нашої Матері.

Далі пише цей святий Папа, що Богородиця слушно сприймається як дорога, яка веде до Христа. Через Неї і з Нею шукаємо Христа, нашого Спасителя, до Якого люди цього століття у страхах, мусять повернутися ніби до порту спасіння, до джерела життя та трансцендентної природи речей.

Отже, Богородиця є дорогою до Христа. До речі, деякі наші Богородичні ікони є написані в стилі «одігітрія», що в перекладі означає як та, що показує дорогу.

Визначним почиталем Богородиці був святий Папа Іван Павло ІІ, адже його марійський девіз був «Totus tuus» (ввесь Твій). Нам відомо, що у свято Фатімської Божої Матері, 13 травня 1981 року, стався замах на Папу Івана Павла ІІ, коли 23-річний Мехмет Алі Агджа, на площі Святого Петра серйозно поранив папу Івана Павла II. Папа Войтила є автором відомої марійської енцикліки «Redemptoris Mater» (Матір Спасителя) з березня 1987 р., в якій ґрунтовно і всебічно представлене сучасна доктрина Церкви про особу Богородиці.

Травневе набоженство в Україні

Травневе набоженство (маївка), зокрема в сучасній Західній Україні, входить у церковне життя, під впливом Заходу десь на початку XX століття. Львівський собор 1891 р., ще заохочує відправляти Параклис. Про Молебні (маївки) нічого не говорить.

Однак вже в 1905 р., у Львові, за благословенням митрополита Андрея Шептицького, о. Бартошевський видає книжку «Науки на місяць май о Пр. Діві Марії», в якій уміщено 31 повчання, відповідно на кожен день травня. У вступі автор дораджує вірним підтримувати впродовж місяця травня побожний настрій душі, використовуючи наступні засоби: брати участь у церковних щоденних моліннях і слухати науки про життя і чесноти Богородиці; практикувати перед домашнім молитовним куточком спільні молитви (ранішні, вечірні, Параклис, Акафіст); робити духовні спільні розважання про Пречисту Діву Марію, перемінюючи їх у постанови для подальшого життя; приступити «у якийсь день місяця травня до Сповіді і достойно прийняти Св. Причастя щоб в такий спосіб отримати повний відпуст наданий папою Пієм VII 1815 p».

Таким чином, принаймні півстоліття у нашій Церкві цілком спонтанно розвивався звичай прославляти Богородицю впродовж місяця травня. Знаю, з особистого досвіду, що по всіх наших церковних спільнотах у Бразилії служилися і надалі служаться «маївки» на честь Богородиці.

У нашій Церкві завжди присутнє почитання Богородиці. Твердинями цього культу впродовж віків були і є наші святині й монастирі в честь Богоматері та чудотворні намолені ікони Богородиці в Україні. Серед найславніших ікон – Зарваницька, Погінська, Самбірська, Гошівська, Крехівська, Холмська, Белзька (Ченстоховська), Вишгородська та інші. А ми тут служимо цей Молебень перед Жировицькою іконою Пресвятої Богоматері.