РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,

боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству,

возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

 

Христос народжується – славте!

Христос із небес – зустрічайте!

Христос на землі – бадьортеся!

Канон Утрені Різдва Христового

Дорогі у Христі!

 

Цими словами із канону різдвяної Утрені хочу привітати всіх вас зі світлим святом Різдва Христового. Сьогодні Христова Церква закликає нас не просто вкотре відзначати це свято, а й запрошує прославляти, зустрічати Бога, який прийшов до нас у людському тілі, та кріпитися присутністю цього небесного Дитяти.

 «Христос народжується – славте!» Це запрошення набирає для нас особливого значення, коли приєднаємося до безпосередніх учасників і свідків події цього дивного народження. Ті, хто славить новонародженого Божого Сина, – це передусім небесні ангели. Це вони відкривають перед пастирями, які стоять вночі на сторожі своїх отар, чудесну новину про народження Сина Божого, співаючи величну пісню: «Слава на висотах Богові, а на землі мир людям його вподобання» (Лк. 2, 14).

«Христос із небес – зустрічайте!» Зустрічаючи Сина Божого, який в людському тілі прийшов на світ, ми визнаємо, що сам Бог захотів увійти в життя кожного з нас, аби на себе взяти всі наші провини, недуги, болі й негаразди, а нам дарувати своє вічне блаженство та щастя. Момент, коли Спаситель торкається кожного із нас зокрема та силою і діянням Святого Духа вносить своє вічне життя у наше людське життя, ми називаємо Святим Таїнством. Таких Таїнств у Христовій Церкві є сім: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, Покаяння, Священство, Подружжя та Єлеопомазання. Ці Таїнства є плодами і наслідками народження Бога у людському тілі. Щоразу, коли ми приймаємо і беремо участь у тому чи іншому Святому Таїнстві, нам дається великий дар зустрічі з Христом-Господом, а ця зустріч переображує наше життя, наповнюючи його любов’ю Отця, благодаттю Сина і силою Святого Духа. Таким чином Божа присутність через Святі Таїнства робить нас учасниками Божого життя, згідно зі словами св. Атанасія: «Бог став людиною, щоб людина могла стати богом за благодаттю». Цю благодать Христового Різдва особливо важливо для нас відкрити і оцінити у цьому Новому 2012 році, який наша Церква, у її підготовці до святкувань 1025-річчя Хрещення Русі-України, присвячує Святим Таїнствам. Отож, зустріти новонародженого Христа сьогодні можна передусім у Святих Таїнствах, особливо в Євхаристії, яка є центром і вершиною всього життя Церкви. Нашою живою участю у Святих Таїнствах, зокрема Покаянні та Євхаристії, ми найкраще зможемо підготуватися та відсвяткувати цьогорічне Різдво Господа нашого Ісуса Христа. А впродовж цього Нового року стараймося глибше збагнути і відкрити для себе безцінний скарб Святих Таїнств у Христовій Церкві та користати з них на наше освячення і спасіння.

«Христос на землі – бадьортеся!» У цю таїнственну різдвяну ніч небесний ангел-благовісник каже нам, як колись вівчарям: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу!» (Лк. 2, 10). Сьогодні ми, на жаль, мусимо ствердити, що в наше українське суспільство повертаються різні страхи минулого. Навіть після двадцятьох років будівництва Української держави ми є чомусь надалі стривожені тим, чи справді збережемо її незалежність, волю та українську самобутність. Страхаємося некерованості світових економічних криз і новітніх форм соціального та національного поневолення. Тому ця ангельська благовість: «Не бійтеся!» – має з особливою силою промовити нині до наших сердець. «Христос на землі – бадьортеся!» – співає сьогодні Христова Церква. Бадьорімося всі ми, бо присутність на землі воплоченого Христа – нашого Спаса – це для нас джерело невимовної сили й надії в нашому земному житті з його змаганнями та випробуваннями. Лише у Його народженні, у Різдві незмінного і вічного Бога, народжується нове й краще майбутнє, яке дає зміст і певність нашому теперішньому. Хто сьогодні віднайшов свою надію у маленькій Дитині – новонародженому Спасителеві, той вже знайшов допомогу і силу для свого непростого, мінливого та непевного сьогодення.

Дорогі в Христі! У цей світлий і радісний день славмо новонародженого Ісуса нашою прабатьківською колядою. Нехай вона сьогодні усуне з наших сердець усякий страх і смуток. Зустрічаймо сьогодні Предвічного Бога відкритим серцем і сповняймося Його небесною благодаттю, радістю та миром. Нехай ця різдвяна радість підбадьорить і скріпить нас у нашій щоденній праці та молитві, дарує єдність і злагоду в наших громадах. Нехай різдвяна зірка, що колись привела мудреців до вертепу, де спочивав Цар віків, освітить нам дорогу до нашого майбутнього в Христі-Ісусі.

 

Христос рождається! Славімо Його!

 

+ СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві, при Соборі Воскресіння Христового,

4/21 листопада в день Праздника Введення в храм Пресвятої Богородиці

---

Різдвяне послання Апостольських Екзархів Франції, Німеччини, Великобританії та Апостольських Візитаторів в Італії, Іспанії та в Ірландії

 

Всечесному Духовенству,

Преподобному Чернецтву і Боголюбивим Вірним –

мир у Господі і наше архиєрейське благословення!

Христос рождається!

На початку Євангелії св. Луки зустрічаємо такі слова: «Аж ось, ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу» (Лк. 2, 9 – 10).

Празник Різдва Христового з року в рік наповнює нас радістю і заряджає новою силою. При вифлеємських яслах ми краще, як деінде, розуміємо глибину Божої мудрості, що керує усім буттям на землі.

Той самий ангел Господній, що зійшов колись до пастирів, сходить і нині на землю та повторює нам oцe давно вже проголошене слово: Бог є між нами, нам невидимий, але, напевно, серед нас присутній, Він – той самий вчора і сьогодні, Він є той «знак протиріччя», про якого говорить старець Симеон.

Той самий ангел Божий і сьогодні, у сумній темряві нашого часу, серед страху й смутку, виганяє з людських сердець ненависть і брехню, байдужість та зневіру і вселяє туди надію нам, які проживаємо на поселеннях. А наші родини в Україні надіються побачити своїх рідних, які є далеко поза рідним домом.

Той самий ангел Божий сьогодні, у тиху різдвяну ніч, співає славу на висотах Богові і мир людям на землі, співає про справедливість між народами, рівність та любов. Той самий ангел Божий виразно вказує, що Бог не тільки в храмах живе, але перебуває скрізь, де люди його призивають: Він – у стаєнці убогій, у хатині нужденній, в тюрмі й лічниці, там, де люди голодують і мерзнуть, де правда досі закована в кайдани.

У різдвяну ніч являється нам світло велике, про яке вже давно писав пророк Ісая: «Народ, що у пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло» (Іс. 9, 1). Чимало людей досі живе без світла: в темряві, в країні пітьми вони живуть. День у день ми це з болем спостерігаємо.

Слід пам’ятати, що всі ми несемо важку ношу відповідальності за Церкву Христову. Десятиліттями вона виживала в катакомбах, наші релігійні надбання значною мірою знищили. Проте вона вижила і сьогодні дає світові надію, оскільки динамічно відроджується. Відроджується в період, коли світ охопила нова хвиля міжнародних конфліктів, нещастя, голоду, недуг, безробіття. За фасадами досягнень сучасності нагромадилося безліч морального упадку, зіпсуття і брехні. І все-одно – у цій темряві світить світло! Можна сказати, світить багато світил: всепрощення, доброти, любові, примирення, зрозуміння. Всюди, де тільки є люди доброї волі, туди заходить небесний промінь того Божого світла, що освітлює кожного. Для нас, християн, істинним світлом є Христос, Син Божий. А ми є свідками світла чи, як каже Євангеліє, синами світла. Ми несемо це світло крізь темряву наших днів. Мерехтить воно в наших руках, наче та вифлеємська зірка. Це світло правдиве, воно є віддзеркаленням нашої віри, нашої надії.

Саме з Божим світлом приходимо сьогодні до Вас, Брати й Сестри, щоб за старим звичаєм скласти Вам сердечні різдвяні побажання. Нехай Божа Дитина – Христос, наш Спаситель, – завітає до кожної української хати і до кожної душі, зокрема, до тих скорбних сердець, що терплять. Нехай радість і мир наповнять Ваші серця, а в душі нехай кріпиться надія. Особливе привітання і святочні побажання приносимо хворим та немічним, ув`язненим несправедливо в тюрмах, в божевільнях, позбавленим праці та громадянських прав.

Рік, що закінчується, був періодом бурхливих подій на нашій земній батьківщині, в Україні. Лідери «помаранчевої України» опинилися на маргінесі суспільно-політичного життя, а то й за ґратами. Перли, які мали, розміняли на чвари й отримали пустку; світло, яке сяяло з київського Майдану Незалежності на весь світ, згасло. «Помаранчева революція», яка у 2004 році дарувала надію на більш справедливе життя не тільки нам, але також людям в багатьох країнах світу, остаточно відійшла до історії. Хоча її наслідки досі відчутні.

Одним з них є зближення України зі західним світом. У році, що минає, Україна опинилася перед унікальним шансом здобуття асоційованого членства в Євросоюзі. Нова влада в Україні декларує прагнення бачити Україну в гроні демократичних країн. Уже незабаром час покаже, наскільки ці слова мотивовані мисленням її представників. Уже незабаром ми побачимо, чи цей черговий шанс на остаточне закриття доби поневолення нашого народу використають, чи знову його розміняють на поклони «золотому тельцю». Єдине, що певне, – це те, що надія ніколи не вмирає. Вона дозволяє вірити, що з Києва знову колись розійдеться на увесь світ «Ex oriente lux» (Світло зі Сходу).

Різдво Христове приносить розраду і мир усім. Тиха ніч, свята ніч сповила землю, ясна зоря над вертепом засяяла, ангели пісню співають, пастирі дивуються, волхви з дарами поспішають, Ірод лютує і тривожиться, небеса ликують, земля веселиться, бо народився Христос Спас з Діви чистої. Ось уся вселенна віддає поклін Цареві віків: небо посилає звізду, небесне воїнство приносить пісню, земля дає вертеп, пустиня – ясла, рід людський – Діву непорочну, чеснішу від херувимів і Матір Бога нашого.

Радіймо, отже, всі й веселімся, вітаймо один одного з Різдвом Христовим, пісню співаймо і торжествуймо, бо «Бог предвічний народився, прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій увесь». Він – Бог всемогутній, Цар неба й землі, а ім'я йому Еммануїл, тобто «з нами Бог». На Нього ми уповаємо і в Його руки віддаємо долю свою та нашого Народу, нашої Церкви й волаємо: «Ти єси Бог наш, а ми – люди твої! На Тебе ми всю надію покладаємо!»

Христос раждається – Славіте Його!

Дано при катедральних соборах

у Парижі, Мюнхені, Лондоні й Римі

дня 4 грудня 2011 року, Введення в храм Пресвятої Богородиці

Кир МИХАЇЛ (Гринчишин)

Апостольський Екзарх для українців у Франції, Швейцарії та країнах Бенелюксу

Кир ПЕТРО (Крик)

Апостольський Екзарх для українців у Німеччині і Скандинавії

Кир ГЛІБ (Лончина)

Апостольський Екзарх для українців у Великій Британії і Апостольський Візитатор для українців в Ірландії

Кир ДІОНІСІЙ (Ляхович)

Апостольський Візитатор для українців в Італії та Іспанії