Існує українська народна пісня, яка мовить:

Нема в світі Правди,
Правди не зіскати,
Тільки тої Правди,
що рідная мати!

Протягом минулого тижня шукав я якийсь приклад героїчної матері, щоб почати мою сьогоднішню проповідь конкретним свідченням. Шукав, розпитував в інших  і натрапив на десятки життєвих історій про героїчну материнську любов, яка  є безмежною і такою, що здатна навіть врятувати синівські життя… Направду, існує багато прикладів героїзму матерів в усіх куточках світу. Але коли мені довелося вибирати один із тої десятки зібраних прикладів, прийшла мені така думка: а навіщо наводити приклади, якщо свідченням героїзму є ви самі. Ви є прикладом не однієї героїчної матері, а сотні тисяч, тих, які виїхали за межі Матері України, заради того, щоб був кусень хліба на столі для ваших діточок, щоб вивчити їх, щоб забезпечити їм належне помешкання та багато-багато іншого, чого вони потребують для нормального розвитку. Це реальність сьогодення – можливо, унікальна в історії нашого народу, а навіть у світовій історії. Адже зазвичай майже у всіх сучасних суспільствах є прийнято, що батько заробляє на прожиття сім’ї, але, нажаль, чоловікам у наших просторах  не знайти місця праці. Тому реалія є та, що мама залишає свою домівку, їде в чужі краї, щоб заробити хліб для своїх діточок, - болюча правда.

Тому моя проповідь переплітається зі словами нашої народної пісні: «Нема в світі Правди, Правди не зіскати, тільки тої Правди, що рідная мати!». Правди наших матерів чи радше правди героїзму наших матерів емігранток.

Правда, глибока правда! Ïї не зіскати, тільки тої Правди, що рідная мати», бо мати має з природи своєї знаменне покликання продовжувати діло самого Господа Бога, діло Творця,  народжуючи дітей і зберігаючи їх життя. Мати - це берегиня життя. Жінка приймає від Бога цю важливу і відповідальну місію – давати життя, співпрацювати з Богом у творенні нової людини (MD 18). Цей зв’язок жінки з Богом у даруванні життя відображують уже старозавітні псалми Давида: „Ти створив моє нутро, Ти мене виткав в утробі матері моєї” (Пс. 139, 13). Або „Ти мене вивів з материнського лона, Ти дав мені безпеку при грудях матері моєї. На Тебе я був зданий від утроби, від материнського лона Ти єси Бог мій”  (Пс. 22, 10-11).

Так, жінка мати є співпрацівницею Бога. Материнство зв’язане з особовою структурою жіночості і з особливим виміром дару. Єва, перша жінка, розуміла, що дитина – дар Божий, і, народивши дитину, вигукнула: „Набула чоловіка від Господа.”(Бут. 4, 1). Вигук Єви, ім’я якої означає „матері всіх живучих”, повторюється кожний раз, коли у світ приходить нова людина. У цьому вигуку виражена радість жінки від участі у творенні нової людини. Материнство, від зачаття до народження дитини, є складним біо-фізіологічним і психологічним процесом. Організм жінки створений для материнства, зачаття, вагітності і народження дитини – плоду любові між чоловіком і жінкою. Творець дарує дитину батькам. Це вимагає повної віддачі матері, її згоди прийняти дар життя. Слова Марії, які вона сказала в момент Благовіщення, «нехай мені станеться за словом твоїм”, означають нову відважну згоду віддати себе саму у дарі, прийняти нове життя. Це також означає готовність жінки піти на жертви заради дитини, аж до смерті (MD 18).

Приймаючи дар життя, жінка розуміє велич материнського покликання. Так Марія, відвідуючи вагітну Єлисавету, говорить: “Велике бо вчинив мені Всемогутній.” (Лк. 1, 49) Бог є любов’ю і життям. Жінка покликана бути віддзеркаленням Божої любові: вона є образом Божого материнства. Жінка покликана давати любов і життя. Вона особливо уважна до іншої людини. Вона не може віднайти себе інакше ніж через безкорисливий дар себе і через обдарування любов’ю. Тому Бог довірив їй людину (MD 30). В Evangelium Vitae знаходимо такі слова звернені до жінок: „Ви є покликані, щоби давати свідоцтво правдивої любові – цього дару себе і прийняття іншої людини” (EV 99). Жінка стає сильною, усвідомлюючи довіру. Бог “довіряє їй людину”, навіть в умовах суспільного приниження, в якому вона інколи може знаходитися.

Бог довіряє жінці самарянці грішниці, як ми слухали сьогодні в Євангелії, яку принижували всі. Ісус Христос саме їй об’являє, що вона розмовляє з очікуваним Месією, і об’являє їй те, що прийде час, коли справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі та правді. А таких поклонників шукає собі Отець» (Пор. Йо 5, 7-42).

На зовнішності жінка здається слабка, але її сила дивує людство. Коли, здається, треба кричати, вона співає. Плаче з радості і сміється, коли оточення її нервує. Веде боротьбу за те, чого надіється. Вміє піти на зустріч несправедливості. Собі відмовляє, щоб дати дитині. Мама знає, що поцілунок і обійми можуть зцілити зранене серце. Так, матері є збудовані на всі кольори, міри і форми. Випромінюють світло, радість, надію, ідеали та співчуття.

Більше того, і глибше всього: «Рідная мати» робить видимою невидиму материнську Божу любов.  Бог є Отець, але також є і Мамою, як сказав Митрополит Андрій Шептицький ще в 1922 р, а Папа Іван Павло ІІ, 29 червня 1995 року у своєму «Посланні до жінок», цю думку продовжує, кажучи, що «досвід материнства дозволяє матерям стати власною усмішкою Бога новонародженій дитині, стати тими, хто супроводжує перші кроки вашої дитини, хто допомагає їй дорослішати і хто служить якорем упродовж її життєвого шляху». Бог через усмішку матері, усміхається до дитини. Невидима Божа любов і Його ніжність втілюється в обличчі матері. Toж псалмопівець oспівує цей досвід: “Я втихомирив і заспокоїв мою душу,  немов дитятко на руках у матері своєї” (Пс. 131,2). Ось мама, що зображує материнську Божу любов, усмішку самого Бога.

Однак, слід не забувати, що є материнство фізичне і материнство духовне. Тому, святкуючи сьогодні «День Матері», з вдячністю хочу звернути нашу увагу і на наших духовних матерів. Духовні матері – це ті жінки, що покинули все, щоб піти за Христом. Це неодруженість задля Небесного Царства – наслідок добровільного вибору людини, а також особлива ласка Бога. Богопосвячена Жінка сповнюється як особа через цілковитий дар себе Богу і готова повністю і безкорисливо себе віддати для тих, що не мають любові. Це неабиякий шлях любові.

День Матері є знаменною нагодою для дітей, щоб відчути любов до своїх матерів і брати до серця їхні повчання, йти за їхнім прикладом. На обличчі кожної матері можна побачити ніжність, проникливість, щедрість Пречистої Діви Марії, Божої Матері. Шануючи свою матір, ви, одночасно, шануєте й Ту, що ставши Матір’ю Христа, стала Матір’ю кожного з нас.

І діти, що залишилися самі в Україні, повинні цінувати жертву своїх мамів, бо виїхали вони на чужину заради їхнього добра. Мати далеко від Вас, але це саме з любові до Вас! Ці «єврики», які вам висилають матері, це щось святе, освячене маминими сльозами, потом і мозолями. Користайте з них для життя, а не купуйте собі ними смерть, що несе з собою алкоголь та наркотики.

Бажаю пригадати дівчатам, що материнство – це відвічне покликання жінки. Так було колись, є сьогодні і буде завжди. І сьогодні світ, мабуть більшою мірою, ніж будь-коли, прагне материнської любові. Як любові нашої фізичної мами, так і духовної, як це досконало втілила Пречиста Діва Марія, адже Вона була Матір’ю Христа й є духовною Матір’ю всіх людей.

Звертаюся сьогодні і до чоловіків — залишайтеся завжди вірними вашим дружинам і докладайте якомога більше зусиль у вихованні ваших дітей, особливо тепер, на час примушеної відсутності їхніх матерів. Не дозвольте, щоб ця вимушена розлука стала на заваді вашим основним обов'язкам подругів: любові, вірності і подружньої чесності. Хто хоче зберегти подружню вірність, нехай уникає нагод, які ускладнюють дотримання вірності, пам’ятаючи пересторогу святого апостола Петра, який каже: “Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти” (1 Пт. 5, 8). Тому чувайте у подружній вірності і водночас довіряйте вашим дружинам. Не піддавайтеся на різні жарти чи сенсаційні повідомлення ЗМІ про те, що кожна жінка, яка виїжджає до Італії, там зраджує чоловіка. А з іншого боку, якщо відчуваєте, що ваша сім'я розпадається через погану поведінку — вашу чи дружини, то я б благав вас не чекати на тисячі зароблених дружиною євро, а чимшвидше об'єднати родину і рятувати її. Бо скільки б тих грошей не було — вони не додадуть гармонії в сім'ї, якщо зламався стрижень вірності, любові і  кохання.

І в цьому дусі закликаю також до об’єднання зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, членів самих родин трудових мігрантів та науковців в сприянні процесу обєднання розєднаних сімей, які виникли внаслідок зовнішньої трудової міграції з України.

Молимося сьогодні, щоб у сім’ях та в суспільстві була пошанована гідність матері. Від вас, юнаки й дівчата, залежить те, що станеться у майбутньому світі. Дивіться на ваших матерів такими очима, якими Ісус дивився на свою Пресвяту Матір. Нехай Пречиста Діва Марія допоможе вам здійснити цей намір. Вона, Пресвята Богородиця, – наша надія!».

Молимося за Вас Матері, щоб ви були гарантом і символом незнищенності українського народу. Ви матері вже колисковою піснею передаєте традицію народу, його мову, історичну пам’ять, зв’язки поколінь. Не дайте, щоб Ваші діти пропали на чужині, забули свою мову і пісню.

І останнє молитва прохання! Дорогі Мами, допоможіть Церкві, яка є матір’ю всіх нас, зберегти нашу ідентичність, нашу віру, наш обряд, пам’ятаючи, що Ви є синами і дочками Володимирового Хрещення.  Це може зробити рідная мати, українська мати!

Нехай Господь Бог, що творить добро Вашими руками, дорогі матері, додає Вам сили й наснаги, благословить Вас та Ваші чада, зміцнює Ваше здоров'я та допомагає вам на шляху до скорого обєднання із вашими родинами.

 Благословення Господнє на Вас, дорогі мами!

+ Діонісій