За ініціативою Українського посольства при Святому Престолі маємо сьогодні нагоду відслужити молебень до Святого рівноапостольного князя Володимира Великого тут, у базиліці святого Петра у Ватикані. Служимо цей молебень на вівтарі святого «Еразмо», на якому у 1988 році з нагоди тисячоліття Хрещення Русі-України були встановлені мозаїчні ікони святих рівноапостольних Володимира і Ольги.

Час скоро біжить, і з того часу пройшло уже 25 років, а ми сьогодні тут зібрані маємо за честь цією спільною молитвою відзначити у Вічному місті величний ювілей уже тисячу двадцять п’ять річчя від дня Хрещення Русі у водах Дніпра-Славутича.

Слушно відзначає про непересічну важливість події, яку сьогодні відзначаємо, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав: «Хрещення у водах Дніпра, подібно до Ісусового Хрещення в Йордані, знаменувало новий етап духовного зростання нашого народу. Ця подія зумовила також великий цивілізаційний поступ нашого народу, який увійшов у коло європейських християнських народів.

Крім цього, Київ став центром Церкви, як колись Єрусалим – центром Церкви апостолів, тож невипадково християнство на наших землях названо «київським». Наш народ і його держава є спадкоємцями християнської цивілізації Київської Русі-України, що була свого часу однією з найбільш могутніх і культурних країн Європи.

В основу свого національного і державного буття Володимир поклав Божий Закон, який сформував моральні підстави княжої та вічевої влади, законодавства «Руської правди».

Божа Премудрість засяяла на Київських горах, збудувавши собі дім у храмі Святої Софії в стольному Києві та проявивши свою благодатну дію в подвижницькому житті преподобних Антонія і Теодосія та інших Києво-Печерських чудотворців, а відтак – тисяч святих і праведних, що їх дала українська земля аж до новомучеників ХХ століття».

 

Глибоко-духовні  слова молитви Святого Володимира, які він промовляв у день хрещення Русі України, відлунюють сьогодні і до нас, нащадків його хрещення:

 «Христе-Боже, що сотворив небо і землю! Споглянь на нових людей цих і дай їм, Господи, пізнати Тебе, істинного Бога, як пізнали Тебе християнські країни. Утверди в них правильну й непохитну віру і мені поможи, Господи, проти диявола, щоб переміг я хитрощі його, надіючись на Тебе і Твою силу».

Княгиня Ольга і князь Володимир не тільки змінили курс історії, вводячи Русь до золотої епохи розвитку, але і самі з прийняттям Хрещення  істотно змінили свій спосіб життя і дії.

Бо в суті християнства діють інші принципи. Не «Я» зі своєю владою і славою і ненасиченим задоволенням власних амбіцій та задоволень, але акцент переходить з «Я» на «Ти», на «Ви», на «Ми», - іншим словом на «Народ». Християнська влада діє на добро Народу, на його захист, на його добробут. Це влада, яка набирає забарвлення служіння. Поки є служіння народові, є мир, розвиток, злагода. Завершується служіння, розпочинається гонитва за владою, повертається поганство, а з ним війни, смерть, боротьба брата проти брата, ділення територій. Отаке почалося на наших землях нажаль вже від самих синів Володимира. І як результат - всі трагедії, які спіткали український народ, навали чужинців,  геноциди і війни.  Через поділи і протистояння не встоялася могутня Київська Русь.

Отже, молитва до св. Володимира і Ольги тут, у цьому символічному просторі поєднання Сходу і Заходу, Русі і Риму має неабияке духовне значення. Молимося, щоб повернути дух християнства в нашому народі і донести глибоку істинну про безкорисливий дух служіння до сердець його керівників.

Нехай Божа Премудрість у цьому ювілейному році засяє на Київських горах і в серцях українського народу, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь!

 

+ Діонісій

Базиліка св. Петра,  26.7.2013