Ще на початку літа минулого року італійським урядом був опрацьований «Законопроект про безпеку в країні». Після року дискусій та полемік, вчора, 2 липня, сенат італійського парламенту у третьому читанні остаточно схвалив урядовий законопроект про забезпечення громадської безпеки. Цей законопроект є одним з найбільш обговорюваних та критикованих, зокрема Католицькою церквою. Також протести з боку італійських громадян та опозиції проти його ухвалення тривали до останньої хвилини. Під час голосування, як передає радіо "Німецька хвиля", під стінами сенату деякі маніфестанти ...

кидали в карабінерів підгузниками, вигукуючи: „Якщо відішлете додому доглядальниць, то дбайте самі про гігієну та догляд за старенькими!”.

Власне, серед кількасот тисячної армії доглядальниць, які опікуються дітьми та похилими, великий відсоток нелегалів. Найчастіше цю роботу виконують українки та інші представниці Східної Європи. Деякі сенатори також висловили свій протест просто у залі, піднявши плакати на кшталт: „Справжніми нелегалами є ви”. Але, нажаль, з 2 липня законопроект все-таки став державним законом. За схвалення вказаного документа проголосували 157 сенаторів, проти - 124, утрималися троє. Остання версія Закону про безпеку передбачає кримінальну відповідальність за нелегальний в’їзд та перебування на території Італії. Таке «кримінальне правопорушення» буде каратися як позбавленням волі, так  і штрафом від 5 до 10 тисяч євро та депортацією. Зокрема передбачається продовження з 60 до 180 днів утримання іммігрантів, які прибули на Апенніни нелегально, в так званих "центрах ідентифікації та видворення". Ситуація в цих центрах не раз зазнавала критики у зв`язку з принизливими умовами примусового утримання нелегалів.

За отримання дозволу на тимчасове проживання в Італії новий закон передбачає окрім уже існуючого збору в розмірі 70€, також запровадження додаткової оплати в розмірі від 80 до 200 євро. Остаточну суму найближчим часом має встановити Міністерство економіки. Для більшості іммігрантів це дуже суттєві витрати, адже останні у співвідношенні до італійських громадян заробляють у два, а то й в три рази менше і часто мешкають у мізерних умовах. Частину із зібраних коштів з іммігрантів уряд Італії бажає націлити для депортації нелегалів. Таким чином легальні іммігранти розплачуватимуться за збитки заподіяні нелегальними. Іншу частину прибутків обіцяють націлити на покращення послуг для іноземців, зокрема для поновлення дозволів на проживання. Як відомо, сьогодні ця процедура в Італії, на відміну від інших європейських держав, дуже складна та повільна, нерідко для поновлення документів потрібно чекати і рік, а то й  більше…

Новий Закон також дозволяє італійським громадянам створювати громадські патрулі для контролю за безпекою на місцях, правда, учасники таких формувань не мають права на носіння зброї. Також з цього часу ризикують позбавленням волі від 6 місяців до 3 років  і італійські громадяни, у випадку здачі в оренду нелегальним іммігрантам власноної нерухомості. А новонароджені діти нелегальних батьків-іммігрантів в майбутньому не  матимуть права запису у державні заклади освіти...

Проте слід зазначити, що після багатьох дискусій інша вкрай дискримінаційна норма Закону про безпеку, яка б надавала лікарям право доносити на нелегальних іммігрантів була все-таки відхиленою.

Проти таких постанов різко протестували представники Католицької церкви. Першим, щодо прийнятого закону висловився Монсеньор Агостіно Маркетто, Секретар Папської Ради в справах душпастирства іммігрантів: «Новий закон принесе іммігрантам багато нових болів та труднощів. Я не можу не сумувати та не перейматися в зв’язку з тим, що на мій погляд, принесе новий закон особам, які вже і так з огляду на те, що вони без документів, знаходяться в скрутній ситуації». Зокрема і Монсеньйор Антоніо Марія Вельо, Президент Папської Ради в справах душпастирства іммігрантів висловлює протест та закликає не «демонізувати» та не «криміналізувати» іноземців. Приїзд мігрантів, на думку Монсеньйора, не є цілковитою небезпекою. Більша небезпека є в тому, що деякі країни відгороджуються, закриваються для того, щоб  забезпечити рівень добробуту лише всередині своїх мурів. «Хіба йдеться про вторгнення, від якого ми повинні захищатися ? Але хіба бідні не мають права, власне тому, що вони є бідні, не мають права стукати у двері суспільств з достатком ?» - запитує відповідальний за душпастирство іммігрантів.

«Ті, хто мають відповідальність управляти, є покликаними шукати нові шляхи для того, щоб віднайти та втілити в реальність моделі інтеграції та співдружби народів».

Прес-служба УГКЦ в Італії