Вже не перший тиждень чи не вся італійська студентська молодь вийшла на вулиці міст Італії, щоб засвідчити свою незгоду з рядом реформ в системі освіти, що впроваджує в дію Міністр освіти Марія Стелла Джельміні. Я особисто при всьому моєму бажанні ніяк не можу розібратись у суті цих реформ, адже ЗМІ, як часто і буває у таких випадках, не подають чіткої інформації. Натомість йде навіть певна дезінформація щодо ситуації, що склалася навколо італійської школи та університету, з метою ще більш заплутати та замаскувати вагому інформацію що до цього питання. Можливо, я б так і не переймалася проблемами італійських школярів, якби ці реформи не торкалися й дітей іммігрантів. І тут у мене виникає питання: чому поряд з батьками італійських школярів, що вийшли на вулиці протестувати проти введення єдиного вчителя в початкових класах, на цих же вулицях немає іммігрантів, чиї діти зазнають дискримінації, якщо реформа Джельміні буде впроваджена в дію.
Як я вже зауважила, на основі тієї інформації, що подають ЗМІ, важко уникнути у суть справи, тим паче, якщо це стосується інформації про введення в школах відокремлених класів для дітей іммігрантів, оскільки по телебаченню цьому нововведенню взагалі не надали уваги. Що ж це за класи, і яка мета їх створення?
У Мiлані на зустрічі з молодими членами партії «Лега», міністр Джельміні дала своє пояснення щодо пропозиції партії «Лега», яка, до речі, вже є апробована в Парламенті. Пропозиція партії «Лега» полягає у створенні в школах відокремлених класів, так званих класів-мостів (classi ponte) для школярів іммігрантів, які ще не досить добре володіють італійською мовою. У своєму пояснені міністр зауважила: «Можливо, такі класи потрібно було назвати по іншому». А то ж бо і воно, адже термін «відокремлені класи» підкреслює поділ школярів на класи вищого та нижчого ґатунку. У своєму поясненні, вона підкреслює, що «діти іммігрантів будуть продовжувати відвідувати звичайнісінькі класи, де будуть впровадженні додаткові курси італійської мови».
Коли більша частина італійського суспільства мовчки погоджуються з такою пропозицією, а ті, кого вона безпосередньо торкається, тобто іммігранти, так і не наважуються відкрити рота у захист гідності власних дітей. Католицький часопис «Християнська родина» (Famiglia Cristiana ) гостро засудив таке нововведення. « Додаткові курси вивчення італійської мови - зазначено у часописі -є просто виправданням. Всім є відомо, що такі класи не є ефективними. Діти іноземців набагато швидше адаптуються до нового середовища та вивчать італійську мову, якщо відвідуватимуть нормальні класи, які включатимуть і італійських дітей. А для тих діток, що мають все таки проблеми у вивченні мови, і до тепер у школах діють додаткові уроки, а також спеціальна програма «Linee guida», запроваджена ще міністром Моратті, що допомагає інтеграції дітей іммігрантів. Міністр Джельміні також додала: «Дана пропозиція щодо класів-мостів повинна бути вивчена до кінця, адже вона також передбачає, що дітям іммігрантів поряд з італійською мовою, буде прищеплено почуття поваги до традицій країни і місцевості, в якій проживають, різноманітність віросповідання, підтримки демократичного устрою держави, розуміння своїх прав та обов’язків». Хто не будь може сказати, як пояснити дитині 5-6років, що ще добре не володіє італійською, термін «демократичний устрій держави»?!
І на завершення у часописі «Християнська родина» зазначено, що така пропозиція, яка вже є затверджена Парламентом, спонукає школу на розділення її на класи вищого і нижчого ґатунку та до дискримінації.
Підготувала Віра Біла за матеріалами «Migranti-Press»