У місті Реджіо Емілія в українській громаді відбувся перехід до нового храму і зміна душпастиря

У місті Реджіо Емілія, за допомогою двох місцевих єпископів, Адріано Капріолі і Лоренцо Кіззоні, міська рада нарешті передала українській греко-католицькій громаді на виключне користування просторий храм, один з найбільших в місті. Цей храм Св. Юра, що розташований у серці самого центру міста (по вулиці „Farini a Reggio”), свого часу Наполеон відібрав у Церкви, тому він є власністю міста і був досить запущений. Але все таки храм не був десакралізований, бо в бічній каплиці завжди відправлялися богослужіння.

В 1996 році він зазнав значних пошкоджень після землетрусу в цій місцевості і був остаточно зачинений. Однак протягом минулого року міський уряд зробив капітальний ремонт будівлі і передав її в постійне користування українській спільноті міста. При акті передання дотеперішня церква Св.Юра була переіменованою на честь Покрови Матері Божої.

В неділю 27 вересня провід храму офіційно перебрав о. Михайло Хром’янчук, колишній парох Св. мчч. Сергія і Вакха в Римі, а з громадою прощався о. Тарас Галавай, який її організував і обслуговував упродовж 8 років.

На урочистості передачі храму, 27 вересня, до Реджіо Емілії завітав Преосвященний Владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, Апостольський Візитатор для українців в Італії та Іспанії. Архієрейська Літургія розпочалась у 15-ій годині. З Владикою співслужили о. Тарас Галавай та о. Михайло Хром’янчук. У цей день до храму на Св. Літургію прийшло понад 400 наших вірних. У своїй проповіді Владика Діонісій висловив насамперед радість за те, що наші вірні отримали власний храм. Згодом Архієрей зосередив увагу присутніх над значенням Святого хреста. Хрест для поган був знаком прокляття, але Христос своєю смертю перетворив його на знак спасіння. Тому сьогодні співаємо: «Хресту Твоєму покланяємося і святе воскресіння звіщаємо». Христос запрошує кожного з нас зректися самого себе, взяти свій хрест та йти за Ним. Тому для кожного з нас хрест може мати подвійне значення: бути знаком прокляття, коли на нього нарікаємо і його проклинаємо, або бути знаком спасіння, коли його приймаємо. Життєвий хрест завжди важкий. Тому з нагоди цього візиту Владика при кінці Літургії дарує іконку з молитвою «Цілковитого відання себе Богу », яку написав монах Шарль де Фоко. Ця молитва дуже добре перекликується з молитвою «Отче Наш». Владика радить читати молитву «Цілковитого відання себе Богу» тоді, коли наш особистий хрест буде нам дуже тяжіти.

При кінці Літургії до храму прибув єпискпоп помічник Лоренцо Кіззоні. Отець Тарас подякував Владиці Лоренцо за вагому допомогу і подарував йому ікону «Святої Вечері». Після цього українські дітки привітали гостей, а хор, з нагоди прощання з о. Тарасом, виконав декілька українських духовних творів.

Фоторепортаж з події