Як повинен християнин ставитися до сновидінь? Чи можна вірити снам?
З переходом на “зимовий” час отримаємо “додаткову” годину, яку у перші дні нового режиму лікарі радять витрачати саме на сон. Третину життя ми проводимо уві сні. Французький письменник Гі де Мопассан стверджував, що “ліжко – це все наше життя; тут ми народжуємося, тут ми кохаємо, тут ми вмираємо”. Люди, які через певні обставини були позбавлені сну, потерпали від цього значно більше, ніж, припустимо, від голоду: втрачали здатність вирішувати найпростіші розумові завдання і божеволіли. Насильницьке позбавлення сну використовували в різні часи як метод знущання і тортур над людиною.
Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4
Сон без сновидінь – неповноцінний. Існує китайська приказка: що накопичилося у серці – розпчихав уві сні. А відомий грецький філософ Платон сказав: “Добрі люди – це такі, які задовольняються снами в той час, як інші діють”. Сновидіння аж ніяк не перешкоджають повноцінному сну. Вони ніби вартові, посередники між світом наших таємних почуттів і світом почуттів, підпорядкованих нашій свідомості. Завдяки сну можемо дізнатися про себе багато такого, чого не хочемо знати, перебуваючи за межами сну (при повній свідомості). Сон не є до кінця беззмістовним – у кожному сні, як стверджує Зиґмунд Фрейд, проявляється потаємна воля людини. Але сновидіння мають свою мову, що не подібна до тієї, котрою користуємося в повсякденному житті. Саме тому не відразу розуміємо зміст сну і його призначення. Аналізуючи сновидіння, ми ніби знайомимося зі своєю сутністю.
Так, тлумачення снів здавна захоплювало людство. Ми й самі нерідко після дивного сну, що бачили вночі, намагаємось дати йому якесь пояснення. Не рідко, у такому випадку, за тлумаченням сну звертаємося до всім відомого «сонника» . «М’ясо – до хвороби, риба – до вагітності?» Він так ,напевно, тлумачив би м’ясо чи рибу, що приснились вам у ві сні. Вчені стверджують, що сни є відображенням у мозку людини її буденних тривог і турбот. Але ж не рідко бували випадки, що сон втілювався у реальність.
…Ганна із Степаном виховали четверо синів і троє дочок. Діти виросли і розлетілися хто куди. Залишилися батьки на старість самі. Однак діти стежину до рідного дому не забували. Часто приїжджали у гостину. Найчастіше навідувався син Дмитро. Допомагав у полі, по господарству. Як батьків не стало, Дмитро і надалі не забував синівського обов’язку. Хоча б один раз на рік приїжджав відвідати могили рідних, помолитися у сільській церкві за упокій їхніх душ. Мабуть, тому уві сні покійна мати приходила все до Дмитра. Дякувала за турботу й інколи просила про допомогу. Можливо, будь-хто інший міг би знехтувати дивним проханням з того світу, тільки не Дмитро. Допомогти матері для нього, хоча і покійній, — святий обов’язок.
— Сину, поїдь до Харкова, — мовила під час одного із нічних явлень мати. Вона вказала назву вулиці і номер будинку, в якому проживає хлопець на ім’я Сашко.
— Ця дитина потребує допомоги. Знайди його і дай йому трохи грошей, — продовжила ненька. – Як виконаєш моє прохання, то мені тут буде легше.
Чому і наскільки їй тяжко, не розповіла. Однак Дмитро, щоб полегшити невідоме для нього потойбічне життя матері, вирішив не гаяти ні хвилини. На роботі до нього поставилися з розумінням, і він вирушив до Харкова. Розгубився, коли дійсно відшукав вказану йому вулицю і номер будинку. Та не тільки Сашко, а й багато інших дітей, котрі перебували там, потребували допомоги. Адже за тією адресою знаходився… інтернат для сиріт.
Ганна за своє земне життя ніколи не була осторонь від чужої біди. Ходила до церкви, молилася за здоров’я рідних, близьких, знедолених. Допомагала всім, чим могла. Можливо, тепер, споглядаючи з високого неба, не перестає тривожитися її душа. А тому через дорогу їй людину продовжує творити добрі діла…
Як повинен християнин ставитися до сновидінь? Чи можна вірити снам?
Святі отці навчають, що сновидіння бувають чистими і світлими тоді, коли наше серце світле й чисте, і що характер снів відповідає духовному стану людини в неспанні. Якщо людина не живе у Бозі та не має в собі Його Духа, то вона перебуває під впливом пристрастей, турбот і суєти. Інакше кажучи, вона знаходиться під владою лукавого духа, який безперервно навіює їй думки та почуття. Те ж саме продовжує робити злий дух з людиною й уві сні. Тут йому ще легше володіти душею, оскільки воля людини ослаблена. Ніби насміхаючись над бідною, поневоленою йому душею, злий дух змушує її переживати безглузді, іноді брудні стани, відповідно, до нечистоти думок та почуттів у неспанні. Саме тому святі отці як загальне правило забороняють надавати таким снам якогось значення чи тим більше розповідати їх іншим, вважаючи їх одкровеннями з потойбічного світу!
Мабуть, небагато є тих, хто похвалиться своєю внутрішньою чистотою та довершеністю, а тому й правилом є вищезгадана порада святих отців – не надавати значення снам. Однак, оскільки з милості Божої ми часто помічаємо Боже напучування при світлі дня, то і над деякими снами слід, можливо, задуматися й спробувати їх пояснити собі: чи бува не викриває мене Господь у цьому сні в якомусь гріхові, пристрасті чи слабкості? Чи не хоче Він урозумити мене або застерегти від чогось?
Святі отці радять сни зберігати в таємниці. Лише досвідченому в духовному житті отцеві можна розповідати сни для того, щоб одержати пояснення тих із них, які – ми відчуваємо – мають особливе значення. У Біблії читаємо, що так колись питали значення своїх снів: у праведного Йосипа – єгипетський фараон, у пророка Даниїла – цар Навуходоносор. І, звісно, у жодному разі не звертатися за поясненнями до всіляких чарівників, медіумів, знахарів та книг-сонників, ними написаних. Це страшний гріх і велика небезпека накликати на себе та свою родину різні прокляття. Якщо ж у сні вам з’являються померлі родичі, найкраще в такому випадку помолитись та дати на Службу Божу за упокій їхньої душі, а самим посповідатись та прийняти Св.Причастя.
«А ви не прислухайтесь до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників, що говорять до вас… бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і Я вас вижену, і ви погинете», – говорить Господь устами пророка Єремії, а також в інших біблійних книгах – Левит, Повторення Закону, Псалтир, пророків Ісайї, Даниїла, Михея та ін.
Віра Біла