Мій найкращий Новий Рік!
Був останній вечір старого року. З моїми сеньйорами я повечеряла, як і завжди, і за годину-другу вони пішли у ліжко. А що ж мені робити? Як зустріти Новий Рік одній на чужині, в чужій хаті. В чужій країні, без своїх рідних? Але в цей час я була присутня тут тільки духом. Мої думки не полишали мене. Вони мене понесли далеко-далеко до своєї рідної України, до своєї оселі, до своїх рідних і дітей. У цю новорічну ніч думкою я була з ними.
Хотілося піднести самій собі настрій, але як… увімкнула телевізор. Почала підключати один за одним канали, але не знайшла нічого доброго, щоб мені піднесло настрій хоч трошки, на якусь мить, хоч би відчула якусь посмішку на обличчі. І нарешті я переключила на канал Telepace з такою самою думкою, що і тут я нічого доброго не знайду в новорічну ніч.
І враз я відчула якийсь бальзам, що зігріває груди, якесь заспокійливе лікарство для моєї душі. Ведучий передачі пастир господній зачитував листи подяки вірних із Верони, Тренто, Риму… з якою вірою і любов’ю пишуть вони про Бога, про Матір Божу. Я відразу зрозуміла: це для мене. Я відчула ту радість і щастя в новорічну ніч, на яку я навіть не чекала. А Слуга Господній все читав і читав. І так було приємно на душі від цих листів, від тих щирих слів, і так було радісно, що ту радість я ніколи б не поміняла на ті новорічні вогні і феєрверки по всьому світі. Я знайшла своє, я знайшла те, чого моя душа потребувала в цей час. В цю новорічну ніч я не могла бути разом із своїми вірними, не могла дати їм того тепла, що вони хотіли би. І тут я знайшла свою розраду і велику радість у душі, що наповнює груди чимось добрим, чимось заспокійливим.
Опісля була трансляція Служби Божої. А перед тим величезний хор співав у церкві пісні про народження Дитятка Божого, про прихід Месії на землю. Повністю не розуміючи всього, я їх перекладала на рідну мову, як я хотіла, і під ту мелодію колядувала «Нова радість стала, яка не бувала», «Ой, радуйся, земле, Син Божий народився». А потім почалася правити Служба Божа. Вперше в своєму житті, у новорічну ніч я слухала Службу Божу. Це було щось надзвичайне для мене. Чому ж скоріше на своїй рідній Україні, між своїми людьми, у своїй рідній домівці, я не зустрічала так Новий Рік. Це було щось надзвичайне для мене. Дякую Тобі, Боже, за цей подарунок для мене, за ті добрі думки і за те, що Ти так дав мені сприйняти цю Літургію. Що початок Нового Року приніс мені таке велике задоволення і велику радість у душі і в серці.
Зранку, коли я пробудилася, немов би на крилах літала. І так мені було легко на душі, і так приємно, що здавалося, що я у казці, що зараз полишу все земне, і полину далеко-далеко. Мій погляд летить у небесну далечінь, а в грудях не можу втримати отієї радості, що виривається назовні.
Я хочу з кимось поділитися тією радістю, хочу розділити її навпіл. І тут на думку мені приходить відкрити своє серце людині., яка присвятила своє життя служінню Богові. Це наш священик Августин. Ніколи з ним не спілкувалася особисто, хіба що Сповідь і Служба Божа. Розумію, що сьогодні перший день Нового року, у нашого священика багато справ, багато друзів тут, можливо, запрошений на обід, можливо дуже втомлений і хоче відпочити. Я все те розумію, але моя радість, яка виривається із грудей, цей мій стан душі закриває всі ці мої думки. Я набираю вперше номер нашого священика і телефоную, правда, вибачившись за ту незручність, що, можливо, принесла нашому отцю у цей день, що, можливо, вкрала в нього кілька хвилин дорогоцінного часу. Від усієї моєї відкритої душі, від усього щирого серця, я поздоровила його з новим Роком. З цією людиною я поділилася своєю радістю. Ці слова і побажання були сказані щиро, були мої, особисті, були сказані тоді, коли відкривається серце і коли в душі народжується добре слово, коли ті щирі слова і побажання, можливо (та це точно!), вислуховує Бог. Я тільки вибачалася за свою нестриманість, що подзвонила і потурбувала, знаючи і не знаючи наскільки зайнятий отець Августин в цей день. А сказати людині прекрасні, гарні слова від щирого серця – це не гріх.
Я дуже щаслива і задоволена, що так гарно зустріла Новий Рік, що скоріше в мене навіть і таких думок не було. Дякую Тобі, Боже, за це свято для мене, доземний Тобі уклін! Дай, Боже, щоб я провела весь цей рік так, як і його зустріла, це було і прекрасно і неповторно!. Дай, Боже, щоб цей рік був самим найкращим у моєму житті!
Леся Василиця,Трентіно – Шкло.
