У неділю, 26 жовтня 2014 року, в Римі відбулося представлення нового віце-пароха парафії свв. мучеників Сергія і Вакха. Впродовж останніх п’яти років служіння віце-пароха виконував о. Марко Ярослав Семеген, приналежний до клиру Тернопільсько-Зборівської митрополії.

17 жовтня цього року, з подання Блаженнішого Патріарха Святослава, Кардинал Аґостіно Валіні, Вікарій Риму, призначив о. Марка Ректором Собору Св. Софії. Натомість новим віце-парохом парафії Свв. Сергія і Вакха було призначено о. Дмитра Петра Квича, дотеперішнього Ректора Собору Св. Софії, приналежного до клиру Тернопільсько-Зборівської митрополії.

Божественну Літургію у цей день очолив Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців в Італії. У своїй проповіді архиєрей зазначив, що темою сьогоднішнього Євангельського читання є Боже милосердя, виявлене по відношенню, найперше, до вдови, що втратила сина. Адже в контексті тогочасного суспільства, пояснив Владика Діонісій, жінці-вдові втратити сина означало втратити сенс свого життя. Христос є тим, Хто найперше сам сповняє ту заповідь, яку дав нам кажучи: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6, 36). Він, змилосердившись над вдовою, повернув до життя юнака і тим самим повернув сенс існування цій жінці.

Відтак Преосвященний Владика пригадав усім присутнім в храмі настанови Святішого Отця Франциска, який у своєму Апостольському повчанні «Радість Євангелія» наголошує, що Церква є милосердною Матір’ю, що приймає всіх і ні перед ким не зачиняє свої двері.

«Другою істиною, що випливає з сьогоднішнього Євангелія, – підкреслив архиєрей, – є віра в те, що Ісус Христос є господарем життя і смерті». «Я – воскресіння і життя…» (Йо. 11, 25а)

Завершуючи свою проповідь, Преосвященний Владика Діонісій повідомив парафіяльну спільноту про зміну віце-пароха, наголошуючи, що Церква кличе священиків на різні служіння, сповнюючи які, вони покликані привести людей до якнайтіснішого спілкування з Богом. «Завданням кожного священика є не прив’язати людей до себе, а голосити Слово Боже і тим самим провадити до віри в Ісуса Христа», – підсумував архипастир.

По завершенні Божественної Літургії, ієрей Іван Кулик, парох української парафії Свв. Сергія і Вакха у Римі зачитав два декрети Преосвященнішого Аґостіно кардинала Валіні, Вікарія Риму, перший з яких адресований всесвітлішому протоієрею Марку Ярославу Семегену. У цьому декреті кардинал Валіні, звертаючись до о. Марка, підкреслює: «Дбаючи про історичні храми міста Риму, що є неоціненним спадком мистецтва і віри та представляють нам великий пасторальний скарб, який повинен ревно зберігатися, щоб бути завжди живим і дієвим в житті християнської спільноти Риму, […] для покращення культу церкви св. Софії і для збереження її мистецького спадку, прийнявши представлення Їх Блаженства Святослава (Шевчука), Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, маю за честь номінувати Вас оцим декретом Ректором вищезгаданого храму св. Софії […] на зміну о. Дмитра Петра Квича, покликаного до виконування іншого пасторального уряду. […] Нехай Господь Вас провадить у Вашому новому завданні, дарує плідну пасторальну працю для духовного добра вірних і благословить Вас».

Своїм другим декретом, скерованим до всесвітлішого протоієрея Дмитра Петра Квича, Преосвященний Владика Аґостіно призначив його віце-парохом парафії свв. мучеників Сергія і Вакха для українців-католиків візантійського обряду на зміну о. Марка Ярослава Семегена. У своєму декреті кардинал Валіні наголосив, що сповнюючи своє служіння віце-пароха «Ви повинні працювати з відчуттям відповідальності і обов’язку, в повній злагоді зі всесвітлішим отцем-парохом і в дусі сопричастя з парафіяльним духовенством. […] Господь нехай провадить Вас у Вашому душпастирському служінні і Вас благословляє».

На завершення богослужіння парафіяни, на знак вдячності за ревну працю о. Марку та як вияв теплого прийняття о. Дмитра, подарували священикам квіти. Після чого Преосвященний Владика Діонісій уділив усім присутнім своє архиєрейське благословення.

Історична довідка

Українська парафія Cвв. Сергія і Вакха на площі Мадонна деі Монті у Римі – найдавніша (від 1639 року) з українських церков поза етнічними землями. З 90-х років, коли до Італії почали масово приїжджати українські іммігранти, парафія Свв. Сергія і Вакха, окрім офіційного реєстру в Римській Курії, набрала і усіх ознак, характерних для повноцінної парафії, адже з того часу тут вирує справжнє духовне та культурне життя українських заробітчан, що гуртуються навколо Церкви.

Джерело: http://www.ukr-parafia-roma.it