17 листопада 2020 року відбулася перша онлайн-зустріч всіх їмостей Апостольського Екзархату УГКЦ в Італії з преосвященним владикою Діонісієм (Ляховичем). На зустрічі були присутні 19 їмостей з різних міст Італії: Авелліно, Ґенуя, Казерта, Капуа, Комо, Ліворно, Лукка, Неаполь, Павія, Падова, Перуджа, Рим, Реджо-Емілія,  Сассарі,  Турин, Форлі,  Феррара, Фрозіноне і ті, котрі перебувають на даний момент в Україні.

На початку зустрічі о. Василь Гушуватий, котрий був присутній, як модератор, провів молитву до Святого Духа «Царю Небесний».

З привітальним словом від імені всіх їмостей Екзархату виступила п. Марина Товт з Павії, привітавши преосвященного владику Діонісія з нагоди його нещодавньої номінації Святішим Отцем Франциском на Екзарха, побажавши кріпості у  здоров’ї, із запевненням, що ми вимолюємо для нього благодаті Святого Духа, щоб провадити і розбудовувати Екзархат. Одразу ж п. Оксана Щербак з Комо заспівала пісну «Ви є Даром». Підкресливши, що владика є даром для нас всіх.

У вступному слові преосвященний владика Діонісій подякував за привітання, наголосивши на тому, що ця зустріч є даром, що ми є даром один для одного, що Дух Святий нас провадить в цій зустрічі і провадить у нашому житті, а також наголосив  на співпраці їмостей в Екзархаті.

Зустріч продовжилася молитвою за відвернення і припинення пандемії, за всіх хворих, особливо тих, котрі потерпіли від короновірусу, та за увесь медичний персонал, який бореться за кожного недужого в цій пандемії, і щоб милосердний Господь відвернув цю хворобу від нас і наших родин.

Владика, як духовний батько, звернувся до нас із своїм повчальним словом. Звернувши нашу увагу, що у Христовій Церкві є різні дари і кожний дар даний на розбудову Церкви. Даром для Церкви є коли хтось залишив батька, матір, жінку і дітей, і повністю посвятив себе на службу Господеві, неподіленим серцем. Даром є також у Східних церквах традиційна практика одруженого священства.

Владика до всіх їмостей задав запитання: «Чому кандидат на одруженого  священника повинен перше одружитися, а потім просити свячення на священника?». Для того, щоб бути неподіленим серцем, як одне тіло, служити Церкві. Бо «покине чоловік свого батька і свою матір, і пристане до своєї жінки, і вони обоє будуть одне тіло» (Бут 2,24). Священник, прийнявши Таїнства Вінчання, а згодом Свячення стає як одне тіло з жінкою, як одне, що не ділиться і не розривається. Його дружина - їмость стає учасницею і помічницею у його священстві і в його служінні Церкві. Як священник, через ієрейське свячення, стає отцем для парафії, так само його жінка стає мамою.  Священник  покликаний свідчити про Божу батьківську любов, натомість їмость має свідчити про материнську Божу любов. Отже, священнича сім’я покликана стати прикладом для інших сімей, як сопричастя любові «душ і тіл», батьківською і материнською Божою любов’ю.

Їмость має бути, як мама душпастирської спільноти, яка є запрошена виявляти материнську Божу любов. Владика зазначив, що слово «їмость», яким у нас називають дружину священника, означає «її милість». Тобто це особа, яка є «мила, добра і чинить милосердя».

У нашій Церкві покровителем священства, зокрема одруженого, є блаженний священномученик Омелян Ковч. Він опікувався бідними, пригортав сиріт, хоча й мав шестеро своїх дітей.

На закінчення своєї науки Владика підкреслив, що потрібно відкрити свої серця для Святого Духа, щоб Він нас провадив і допоміг глибоко зрозуміти наше покликання. Владика закликав їмостей дбати про свій духовний розвиток і формацію. Приймімо до серця ту «велику любов, яку дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними!» (1Йо 3,1).

Після науки Владики, їмості представилися і поділилися своїм досвідом життя, своїми переживаннями, своєю вірою і перебуванням в Італії.  Подячна молитва до Богородиці «Під Твою милість», була за всіх матерів, їмостей, за їхню витривалість до кінця, за священників і владику.

На завершення владика передав вітання від Блаженнішого Святослава (Шевчука) і уділив всім Архипастирське благословення.

Повідомила Світлана Прокопчук