У неділю, 23 листопада 2014 р., з нагоди престольного празника на честь святого священомученика Йосафата Преосвященний владика Діонісій Ляхович здійснив душпастирський візит до громади УГКЦ північно-італійського міста Мілану. У цей день привітати українців прибув також італійський єпископ Монсеньйор Мауріціо Мальвестіті, донедавній зам-секретар Конгрегації для Східних Церков, новопризначений єпископ північно-італійської дієцезії Лоді.

Перед початком Божественної Літургії о. Іван Стефурак, капелан громади, разом із учнями та вчителями недільної школи урочисто зустрів обох Архієреїв. Розповівши їм коротко про церковну громаду, він також відзначив, що у цей день їхня спільнота вшановує не лише престольний празник, але водночас, єднаючись зі всім українським народом, молитовно згадує 81-у річницю Голодомору 1932-1933 років, та першу річницю початку Євромайдану, боротьби українського народу за гідність та волю. Після цього діти піднесли дорогим гостям хліб і сіль.

У привітальному слові Монс. Мальвестіті відзначив про свою близькість до УГКЦ ще з часів праці у Конгрегації Східних Церков. «У моїй професійній діяльності я займався справами Східних церков, серед яких найбільшою є УГКЦ. Я приятелюю з Главою вашої церкви Блаженнішим Святославом та Апостольським візитатором, тут присутнім, Преосвященним владикою Діонісієм. У важкі хвилини я часто ходив молитися на гріб українського святого священомученика Йосафата, що у базиліці св. Петра у Ватикані, престольний празник, якого ви сьогодні вшановуєте. Присутність УГКЦ на теренах Італії є чудовим свідченням єдності Церков в їх різноманітності. Тепер, коли я є єпископом Лоді, бажаю, щоб невдовзі у цьому місті постала нова громада УГКЦ, адже як мені стало відомо, українців тут є доволі», -  відзначив Монс. Мальвестіті. Після цього Владика Діонісій, висловивши вдячність дорогому гостю, очолив Архієрейську Божественну Літургію. З Архієреєм співслужили о. Іван Стефурак, капелан громади, о. Анджело Дзардоні, парох церкви св. Обличчя Ісуса, в якій українська громада позачергово з італійцями збирається на спільні богослужіння, та запрошені душпастирі з навколишніх громад: о. Михайло Хром’янчук (ReggioEmilia), о. Василь Марчук (Brescia), о. Юрій  Іванюта (Novara); о. Андрій Кушнір (Bergamo); о. Олександр Товт (Pavia) та о. Ігор Голинський (Torino).   У Літургії взяли участь понад пів тисячі вірних.

Під час проповіді Апостольський Візитатор навів декілька моментів з життя св. Йосафата. «Іскра Божої благодаті впала в серце Йосафата, як він був ще дитиною. А це сталося тоді, коли він споглядав на розп'ятого Христа. «Що зробив той чоловік, що його розіп'яли», - питався він у мами, а вона йому пояснила: «Це все з безмежної Божої любові до людини». І Йосафат зберіг цей вогник любові до кінця свого життя.

Другий момент - це віднова Василіанського Чину і Руської Церкви. Йосафат Кунцевич разом зі своїм співровесником Йосифом Рутським, який також прийняв монашество, діють за гаслом: «святість і знання». Саме святості і знання потрібно для віднови Церкви.

Третій момент це Йосафат, який за прикладом Христа є добрим Пастирим, який віддає своє життя, молячись за єдність християн, продовжуючи таким чином молитву Ісуса до свого Небесного Отця:  «Щоб усі були одно». Всі ці три моменти , чи не найбільше потрібні в сучасній ситуації, щоб вести справжнє християнське життя», - відзначив Владика Діонісій.

На завершення Літургії Архієрей та священослужителі здійснили Чин освячення води. Після чого відбулося мировання та роздача молитовничків «Щоденних молитов» з напрямними «Живої парафії».

Насамкінець відбувся духовно-культурний концерт народного артиста України, кобзаря із Черкас Василя Нечепи. Зібрані кошти під час концерту артист направить на виготовлення протеза ноги для двадцятирічного воїна із Миколаівщини,  який постраждав у зоні АТО.

Після концерту духовенство, вірні місцевої громади та гості були запрошені до спільної трапези.

Додамо, що громада УГКЦ у місті Мілані була заснована понад тринадцять років тому о. Василем Поточняком. Десять років душпастирював тут о. д-р Олександр Лісовський, а останніх два роки о. Іван Стефурак. 

Фото Ірини Копач