У неділю, 16 жовтня 2016 року, українська громада Флоренції святкувала урочисте відкриття української школи. З цієї нагоди до української громади прибув Архієпископ Флоренції Кардинал Джузеппе Беторі, який перед відкриттям школи освятив нове парафіяльне приміщення, що знаходиться поряд з українським храмом святих Симона і Юди Тадея в самому центрі міста, де колись був відомий «Ораторій святих Симона і Юди Тадея».

Дванадцять років українська громада з нетерпінням очікувала передачі їй цього залу, але мабуть мало-хто з вірних громади міг колись подумати, що у цьому приміщенні не тільки будуть відбуватися зустрічі для дорослих членів громади, але, що у ньому діятиме українська школа. Вчителі поставили собі завдання не тільки навчити дітей говорити, читати і писати українською мовою, але що більше, щоб, навчаючись в українській школі, діти здружилися між собою та виростали свідомими українцями і побожними християнами, щоб щиро любили Україну і свою рідну Українську Церкву, щоб, вкінці, цю чисту любов, як дорогоцінну спадщину поколінь, передали своїм дітям і онукам.

Після офіційного відкриття школи для дітей пролунав перший дзвоник, яким перша вчителька покликала своїх учнів сісти за парти на перший урок. На початку уроку Кардинал Джузеппе Беторі поблагословив вчительку і дітей, окропив їх свяченою водою, вручив «Букварі» та написав дітям на шкільній дошці слова побажання доброго навчання та плекання між собою братерської зустрічі.

Відтак свято продовжилося Божественною Літургію, яку очолив Кардинал Флоренції у співслужінні священиків. Варто відзначити, що вперше в українській громаді Флоренції Літургія служилася повністю італійською мовою. Велике і щире спасибі за приготування співу належиться українському хору та італійському монашому хору церкви Бадія Фйорентіна. У проповіді очільник Флорентійської Церкви просив вірних української громади більше відкриватися до участі у житті міста та місцевої Церкви, щоб свідчити Бога та ділитися з усіма своєю духовною і національною спадщиною.

Після Літургії уся громада вірних разом з гостями зібралася на спільну трапезу, в часі якої можна було не тільки посмакувати різноманітні страви але й поділитися радістю з приводу відкриттям школи, яка знаменувала новий виток у розвитку життя української спільноти у Флоренції. Нехай Господь Бог з великого милосердя щедро благословить українських дітей, щоб вони завжди приносили втіху своїм батькам і були надією Церкви і української спільноти у Флоренції.

Дикан Микола

GRANDE FESTA PER L'INAUGURAZIONE

DEL NUOVO ORATORIO DI SAN SIMONE E GIUDA

Come sottolinea Padre Volodymyr Voloshyn, cappellano della Comunità Greco-cattolica ucraina di Firenze, San Simone e Giuda è sorta proprio come piccolo oratorio dei Vallombrosani di Badia intorno al 1192. Dopo oltre otto secoli dalla sua edificazione, quell’oratorio riapre finalmente le porte per diventare la “casa” di una Comunità … lontana da casa. Ripulito e restaurato (lavori che procedono a “rate”, visto che i costi vengono sostenuti principalmente dalla stessa comunità), l’ambiente attiguo alla Rettoria diventa il luogo dove si tengono i corsi di catechismo per bambini, giovani e adulti, altre attività pastorali e la scuola di lingua ucraina. Aumentano le famiglie e cresce il numero dei bambini che devono essere educati nella fede come è tradizione nella Chiesa Greco-Cattolica, che riconosce l’autorità del Papa, i dogmi e il catechismo cattolico ma è di rito bizantino con alcune differenze, rispetto al rito latino, per quanto riguarda i sacramenti, la disposizione interna della chiesa, la Celebrazione Eucaristica, ecc.

Dopo aver tagliato il nastro, il Cardinale Giuseppe Betori, in una sala gremita di bambini (seduti ai loro banchi di fronte alla lavagna), genitori e persone più grandi della comunità e a tanti amici della stessa, ha inaugurato l’Oratorio. L’emozione e la gioia per quel giorno tanto atteso si percepiva nell’aria e dai sorrisi dei presenti. In seguito l’Arcivescovo ha presieduto la Divina Liturgia, concelebrata dallo stesso don Volodymyr, P. Petro Goliney, P. Alessandro Bedin, direttore dell’Ufficio Migrantes, P. Mario Scalici, vicario del Vicariato di San Giovanni, don Fulvio Capitani, amico da sempre della Comunità, e P. Valer Sician, cappellano della Comunità Greco-Cattolica rumena di Firenze.

Il nostro Arcivescovo, citando la “Lettera a Diogneto”, ha rivolto a tutti l’invito a non separarci dal mondo ma, allo stesso tempo, a non farci assorbire dal mondo. “Chiunque incontra noi – ha ricordato – dovrebbe poter intravedere la presenza di Dio. È una sfida! Ma all’altezza della chiamata corrisponde che Egli è Padre ed è accanto a noi in questo nostro impegno ad essere tempio del Dio vivente”. I fedeli greco-cattolici ucraini, senza abbandonare le loro tradizioni, devono quindi essere segno di fedeltà a Cristo in questa città, dove sembra essere stato dimenticato. “La vostra cittadinanza – ha detto – è in Cielo. Dovete partecipare della vita di questa città e impegnarvi a migliorarla. … La nostra appartenenza a Cristo non è legata alle radici storiche, ma è personale, perché, per resistere in questa società, ciò che conta è l’appartenenza del cuore.” Ci dobbiamo sentire pronti ad offrire l’incontro con Gesù a tutti: è la “Chiesa in uscita” tanto cara a Papa Francesco, che nella EG (n. 49) scrive: “Usciamo, usciamo ad offrire a tutti la vita di Gesù Cristo. Ripeto qui per tutta la Chiesa ciò che molte volte ho detto ai sacerdoti e laici di Buenos Aires: preferisco una Chiesa accidentata, ferita e sporca per essere uscita per le strade, piuttosto che una Chiesa malata per la chiusura e la comodità di aggrapparsi alle proprie sicurezze. Non voglio una Chiesa preoccupata di essere il centro e che finisce rinchiusa in un groviglio di ossessioni e procedimenti. Se qualcosa deve santamente inquietarci e preoccupare la nostra coscienza è che tanti nostri fratelli vivono senza la forza, la luce e la consolazione dell’amicizia con Gesù Cristo, senza una comunità di fede che li accolga, senza un orizzonte di senso e di vita. Più della paura di sbagliare spero che ci muova la paura di rinchiuderci nelle strutture che ci danno una falsa protezione, nelle norme che ci trasformano in giudici implacabili, nelle abitudini in cui ci sentiamo tranquilli, mentre fuori c’è una moltitudine affamata e Gesù ci ripete senza sosta: «Voi stessi date loro da mangiare» (Mc 6,37). Nella propria comunità, infatti, è facile essere testimoni, ma “siate per questa nostra città di Firenze – ha chiesto con forza il Cardinale – persone che portano Gesù agli altri perché prima di tutto lo hanno accolto nel proprio cuore!"

 Anna Zucconi