З 18 по 19 лютого 2017 року владика Діонісій Ляхович, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії перебував із душпастирським візитом в українській громаді північноіталійського міста Удіне. З 2003 року капеланом української церковної громади м. Удіне є о.Роман Пельо, приналежний до клиру Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ.

Упродовж цих двох днів владика Діонісій мав ряд робочих зустрічей:

- з єпископом Удіне Монс. Андреа Бруно Маццокато (AndreaBrunoMazzocato);

- з настоятелем катедрального собору та деканом центральної округи Монс. Лучіано Нобіле;

- з деканом округи Мортельїано Монс, Джузепе Файдуті.

Під час зазначених зустрічей владика Діонісій висловив подяку представникам Архідієцезії Удіне за підтримку та розвиток душпастирства для вірних УГКЦ, розповів про ситуацію в Україні та спільно із капеланом української громади о.Романом Пельо обговорив про подальші шляхи розвитку душпастирства українців в регіоні.

Слід відзначити, що Дієцезія Удіне віддала майже у виключне користування українській спільноті храм св. Петра Мученика (S. Pietro Martire), третій за величиною храм у дієцезії.

У рамках візиту в суботу та неділю, 18-19 лютого, Апостольський Візитатор зустрівся із українською церковною спільнотою м.Удіне та околиць, очоливши Архієрейські Божественні Літургії у співслужінні з о. Романом Пельо.

У суботній заупокійній Божественній Літургії взяло участь біля ста вірних. На проповіді Архієрей зосередився на тому, що Господь прийшов у цей світ, щоб приготовити нам місце у небі, а тому зробив усе заради нас. Прийняв на себе всі наші життєві турботи і болі, а тому нічого з людського для нього не є чужим. Проповідник наголосив на те, що Христос прийшов не для того, щоб нас погубити чи покарати, але, щоб нас спасти.

На недільну Божественну Літургію прибуло понад сто вірних. Перед Літургією владику Діонісія привітали хлібом і сіллю. Саме цей жест гостинності ліг в основу недільної проповіді: «Через те, що хліб є ознакою життя, став він і символом гостинності. А з хлібом дарується також і сіль, яка дає смак хлібу. Незважаючи на те, що Україна може нагодувати хлібом цілу Європу, ми виїхали за хлібом в чужі краї… А наше життя сьогодні посолене війною та еміграцією. Нам кидають сіль в очі та в наші рани. Проте Христос є нашим світлом, який нас навчає нового способу життя: ділення хлібом, відчуттям потреб одні одних та взаємним служінням. До цього нас приготовляє піст і ці неділі, що його випереджають. Ісус прийшов кликати до покаяння тих, що визнали себе грішними, а тому то митар, який бив себе в груди, виправдався перед Богом, а не фарисей, що прийшов до храму хвалитися. Далі, милосердний батько приймає блудного сина, а син, що залишився вдома не зумів порадіти разом, заздрить братові, а заздрість приносить багато зла. З одного боку Бог зробив все заради нас, але тепер від нас залишається дати відповідь Богові. Тому і нинішнє Євангеліє нам пригадує, що все те, що ми зробили одному з наших найменших братів, ми зробили самому Ісусові Христові. І ми самі себе можемо засудити, якщо не будемо у сопричастю з нашим братом, щоб піти на зустріч в його потребі, так як ми обіцяли, коли нас хрестили і помазували святою олією: чоло, щоб розуміло, вуха, щоб почули прохання, ноги, щоб пішли на зустріч, руки, щоб благословили, плечі, щоб носили тягарі, груди, щоб любили.. Бог нас спасає, але проблема в тому, чи ми самі не робимо те, що потрібно, щоб спасатися. Треба перейти через чистилище, щоб спалити те все, що є перепоною до зустрічі з іншим», - наголосив проповідник.

Після Літургій відбулася зустріч та спілкування із вірними.

Прес-служба УГКЦ в Італії