"Якщо Бог вмирає, то вмирає і людина, а світ стає для неї великою ніщотою, і будь-які цінності затрачаються", – наголосив владика Діонісій, апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії, під час Вечірні з Літургією св. Василія у Велику суботу та свято Благовіщення у храмі свв. Сергія і Вакха. Архиєрею співслужили ієреї Іван Кулик, Іван Гобела, Тарас Остафіїв та Руслан Сідельник.

Модерний світ проголошує Бога мертвим, відкидає Його, нівелює моральні устої, заперечує існування правди. Ми ж, християни, також визнаємо, що вбили Бога своїми гріхами і поклали до гробу, але водночас ми віримо, що це не кінець. Ми сповідуємо Христове воскресіння, ми віримо у Його любов, яка завжди воскресає, ми віримо у правду – єдину Правду. Ми віримо у Бога, Який славно прославився у час старозавітної Пасхи, перевівши вибраний народ від рабства до свободи, і ще більше у час новозавітної Пасхи, перевівши нас від смерті до життя. Тому ми і славимо, і оспівуємо нашого Бога у цей день – Велику суботу, але водночас у цей день ми мовчимо. Мовчимо, щоб почути мовчазно-спочиваючого Бога у гробі, щоб бодай трохи наблизитись до таїнства Його Промислу, мовчимо, щоб могти бути новітніми пророками – тими, які чують, що Бог говорить. Людям важко мовчати, але без цього мовчання перед гробом Христа не зможемо і Його прославляти, – стверджує владика Діонісій.

Вбити Бога, як це пропонує сучасний світ, означає вчинити самогубство, бо не може людина жити без Бога. Вона стає наче звіриною, але навіть гірше, ніж звіриною, бо звір вбиває собі подібних, щоб насититися, людина ж без Бога вбиває собі рівних не щоб насититися, а щоб виявити свою злобу. Тож не вбиваймо Бога у своєму житті, живімо Ним Воскреслим, живімо у правді, – закликав вірян архиєрей.

Додамо, що богослуження Вечірні з Літургією св. Василія Великого у Страсну суботу є особливим з огляду на кількість читань зі Старого Завіту (п’ятнадцять), які розповідають зокрема про славу Єрусалиму та преславні чудеса Божі серед вибраного народу, а також з огляду на виняткову Херувимську пісню «Нехай мовчить усяка плоть людська». Ще іншою особливістю цього богослуження є його уже частково пасхальний характер, що відображається у читанні воскресного Євангелія, воскресних стихів, а також в переоблаченні священнослужителів з багряних на світлі ризи.

Проповідь владики Діонісія

За посиланням сайту