25 грудня 2009 українська церковна громада, що діє при монастирі оо. Василіан у Римі, відзначила Різдво Господнє за Григоріанським календарем та 10-літній Ювілей від дня заснування літургійно-пасторального приходу для заробітчан. Саме на Різдво 10 років тому, тодішній Протоархімандрит Діонісій відкрив храм монастиря оо. Василіан для пасторальної діяльності серед українських заробітчан, які в тих часах почали масово прибувати до Риму і до інших міст Італії.

Сьогодні на Празник Різдва за Григоріанським Календарем спільнота Василіан разом з вірними вітали Кир Діонісія Ляховича, вже як Апостольського Візитатора для українців в Італії та Іспанії. Преосвященний Владика Діонісій очолив Літургію Різдва у співслужінні з Протоархімандритом оо. Василіян Впр. о. Василієм Ковбичом, о. Йоанікієм Чверенчуком, Протоігуменом Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, о. Василем Говгерою, Парохом з України та молодими священиками Василіанами.

У своїй проповіді Архієрей закликав присутніх до глибокого пережиття таїнства Різдва Христового. «Бог так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав» (Йо 3, 16). Слово стало тілом і оселилося між нами» (Йо 1, 14). Це Божа Любов, яка завітала до людей. Саме святий Євангеліст Йоан звіщає нам глибоке таїнство любови, яке Бог проявляє до людства. Бог Предвічний, безмежний, безсмертний, досконалий, недосяжний. Однак в  Ісусі Христі Бог себе об’являє близько людини, один з нас. Обличчя Божого, якого ніхто ніколи не бачив, стало видимим в обличчі дитини. Ця Божа любов ніжна і смиренна, яка не страхається людської нужди: Божий Син, послухавши Отця, йде на зустріч людині, народжується у бідній стаєнці, приймає на себе всі людські обмеження і страждання і,  ще малим, стає мігрантом. Він близько нас, разом з нами ― З нами Бог!

Тому, коли ми святкуємо сьогодні 10-ти річчя нашого служіння між українськими іммігрантами, маємо незвичайну нагоду глибоко пережити картину втечі до Єгипту, де Пресвята Родина була змушена важко заробляти на чужині «хліб насущний».

Господь виконав діло спасіння заради нас, але чекає нашої відповіді. Чекає на те, щоб ми відкрили наше серце, і Він мав простір, щоб народитися у нашому серці. Христос довершив усе необхідне для нашого спасіння, однак не може нас спасти без нашої співучасті.

Різдво Христове ― це глибоке таїнство, глибину якого ми ніколи не зможемо вичерпати, але можемо його конкретно пережити, а навіть запрошені увійти в русло Його життя, ― Його любові. Як Божа Любов виходить поза власні межі, так і ми можемо піти на зустріч біднішим від нас, поділитись собою чи чимось своїм» - підкреслив в своїх духовних роздумах про Різдво Христове Преосвященний Владика Діонісій.

В цей день в атмосфері радості і миру під спів коляди присутні численно приступили до святої Тайни Євхаристії. А на закінчення Літургії до традиційного Многолітствія долучилися також і вірні. Марічка Топишко, яка ще малою дитиною вітала Ректора отця Діонізія Ляховича у Золочеві, через п'ятнадцять років тут у Римі привітала Преосвященного Владику теплими словами подяки за його ревне душпастирське служіння Українській Греко-Католицькій Церкві.  

Прес-служба УГКЦ в Італії