«Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь видимий світ і невидимий, Христос бо воскрес – радість вічна!» – велично і торжественно закликає до найбільшої радості Пасхальна Утреня. Не може не радіти серце, яке вірить і знає, що Христос воістину воскрес. Не може не радіти серце, яке хоча б трошки проглядає глибину Божої любові і жертви. Не може не радіти серце, яке відчуває близькість Страждаючого ради нас, Померлого і Воскреслого.

Але неможливо правдиво радіти торжеством Воскресіння, не співпереживаючи Страсті і Смерть Господа. Богослужіння Страсного чи Великого тижня вводять вірних у контекст співстраждання з Христом, виявляючи драму людського гріха та велич Божої любові.

При українській парафії Св. Сергія і Вакха в Римі у часі Страсного тижня вірним була надана можливість взяти участь у Страсних Богослужіннях, зокрема у Посній Утрені, Літургії Передосвячених Дарів у першій половині Великої Седмиці, як і у Вечірні з Літургією Великого Четверга, Утрені Страстей, Царських Часах, Вечірні з виставленням Плащаниці, Єрусалимській Утрені та Акафісті до Страстей в часі Великої П’ятниці, у Вечірні з Літургією Великої Суботи. Така насиченість Богослужінь якнайкраще готувала серця вірних до «свята над святами і торжества всіх торжеств», наповнювала їх духом вдячності до Бога, Який «наші недуги взяв на себе, ніс на собі наші болі, був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші, ранами Якого ми вилікувані» (пор. Іс 53, 4-5). У Богослужіннях Великої П’ятниці та Суботи взяв участь Кир Діонісій Ляхович, Апостольський Візитатор для українців Італії та Іспанії, який також неодноразово звертався до вірних з духовним словом. Празник світлого Христового Воскресіння при українській парафії розпочався відправою Надгробного, відразу після чого вірні вийшли назовні храму, щоб з радісним співом «Христос Воскрес» повернутись до нього, який у цей час є символом порожнього гробу, до якого раненько прибули жінки-мироносиці. Надзвичайно радісні мотиви Пасхальної Утрені передували не менш торжественній Божественній Літургії, після якої відбулось мирування та посвячення пасок. А далі – звичайно ж споживання посвячених страв, гуляння гаївок та просто радісне святкування. Торжество Пасхи в особливий спосіб оспівується увесь Світлий тиждень. Світлий Понеділок був знову ж таки позначений молитовною участю Кир Діонісія, який розділив з вірними радість Пасхальної Утрені та Літургії. Цьогорічне святкування Світлого Воскресіння поєдналось з торжеством найбільшого Богородичного свята, Благовіщення, що випало у Світлу Середу.

Світла Седмиця завершується Томиною або так званою «Провідною» Неділею, хоча проводжати Пасху літургійно будемо ще до Вознесіння, що ж до духовного життя, то нехай усе воно буде позначене пасхальною радістю, у якій безупинно співатимемо пісню перемоги, «від смерти бо до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів» (з Пасхальної Утрені).

 Фоторепортаж з події

Марічка Ярема

Рим

Українська парафія Святих Сергія і Вакха