Неймовірно швидко спливає час. І для тих, хто хотів би його затримати, хоча б на ту ж мить, що стала найпрекраснішою, і для тих, хто підганяє дні та роки, аби швидше подорослішати. Пташенята, як ведеться, оперюються і лишають батьківське гніздечко заради самостійного польоту.

Ось уже вшосте пролунав останній дзвоник в Українській парафіяльній школі «Золотоуст», яка плідно працює в південноіталійському містечку Казерта, в регіоні Кампанья. Кожного року випускники школи отримують повну середню освіту та документи державного зразка. Іван Кобиляцький, випускник 11 класу, отримавши повну середню освіту в нашій школі, поїхав в Україну здавати ЗНО, тому що планує вступити до вищого навчального закладу на батьківщині. Для випускників 11-го класу він звучав в останнє й став символом відкриття шляху у доросле життя. А для решти учнівської дітвори він сповістив про початок літніх канікул, яскравих та сонячних днів, розваг та спілкування з друзями.

Для випускників 11-го класу він звучав в останнє й став символом відкриття шляху у доросле життя. А для решти учнівської дітвори він сповістив про початок літніх канікул, яскравих та сонячних днів, розваг та спілкування з друзями.

В доросле життя випускників проводжали місцевий парох о. Ігор Данильчук, дирекція школи, класні керівники, представники Міжнародної української школи, батьки, шкільні друзі та наставники.

В суботу ввечері та в неділю вранці всі випускники визнали свої гріхи перед Богом у Таїнстві Святої Сповіді. У неділю вранці перед своїм святом урочисто прийняли Святе Причастя на Службі Божій. Опісля всі зібралися в театрі «Доброго Пастиря», де проходила урочиста частина свята. Після внесення прапора та звучання Гімну України, присутні згадали хвилиною мовчання героїв-українців, що ціною свого життя відстоювали незалежність у зоні АТО. З теплими і щирими словами звернувся місцевий парох о. Ігор Данильчук до випускників: «Найголовніше – вірити у свої сили, залишатися вірним Богові, своїм друзям, світлим ідеям, рідній землі, любити своїх батьків і не забувати нашу школу. Якомога вдаліше зробіть свій професійний вибір, прагніть більшого і досягайте високої мети!».

 «Відзначати завершення навчального року стало уже доброю традицією. Це традиційне і всенародне свято – сповнене тепла і вдячності. Воно об’єднує і дарує гарний настрій та світлі надії. Щиро вітаю  усіх  із чудовим святом –  Днем останнього дзвоника! Нехай це свято буде гарним підсумком  усього  навчального року», – сказала директор школи Катерина Саловська, вітаючи  учнів.

Вітаючи випускників із подоланням першого в їхньому житті Рубікону, Олександра Кіріна, заступник директора МУШ  зазначила: «Переконана, що кожен із випускників у майбутньому примножить багатства та надбання рідного краю, крокуючи дорогою до європейських цінностей. А це можливо завдяки інтелекту та здобутим у стінах рідної школи знанням».

Зі словами привітання до випускників молодшої школи звернулася вчитель 4 класу Олександра Гасай: «Любі діти! Дорогі батьки! Як одна прекрасна мить пролетіли чотири роки навчання в початкових класах. Шкода розлучатися з вами. Ми здружилися. Разом раділи і сумували, переживали успіхи і невдачі. Спасибі вам, діти, що розуміли, як важливо вчитися. Спасибі і батькам, які допомагали вас навчати: розв'язували задачі, писали диктанти, читали книжки. Це перший крок. А попереду ще вісім років.  Отож навчайтеся, батьки. І кожен день робіть уроки!   Бажаю вам сміливо крокувати далі нелегкою стежиною шкільної науки, не схиляючись перед труднощами. Всього вам найкращого!»

Вона вручила 4-класникам дипломи про закінчення початкової школи.

Від дня народження поруч з випускниками була найкраща, найрідніша людина – мама. Це перше слово, яке кожен з нас вимовив у своєму житті. Мама! Це вона тримала тремтячу ручку, коли випускники вперше переступили поріг другої їхньої домівки – школи. Це вона, єдина й найрідніша людина, з якою ми ділимося своїми радощами й невдачами. 

Від імені батьківського комітету до вчителів та випускників школи звернулася мама випускника 9 класу Надія Сем’яник-Можак. Вона подякувала вчителям за їхню нелегку, але таку почесну працю. «Важко сказати, у кого сьогодні більше свято — в учнів чи у вчителів. Що важче — навчатися чи навчити? Мабуть, і те, й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння — відчути кожного учня».

Вона закликала всіх присутніх не забувати, що ми всі європейці, а Європа починається з кожного з нас «Це особливий день для тих школярів, які закінчують школу. Для когось — це початок нового навчання, здобуття вищої освіти, для когось — початок трудового життя. Нехай вам щастить у всіх ваших починаннях, амбітних планів і величних звершень, невгамовності і пошуку ініціативи. Ви є тим поколінням, яке реально змінить нашу країну. Не виключено, що ваша місія — змінити весь світ. Тому бажаю вам здоров’я і добра, удачі і натхнення, Божого благословення».

Продовжилося свято неймовірно чудовим концертом, який досить професійно, з точки зору режисури та артистизму, підготували самі винуватці події. Кожен з номерів вражав неповторністю, внутрішнім теплом і багатством змісту.

Особливим і хвилюючим моментом свята був останній дзвоник, який пролунав у руках випускника школи Івана Байди та першокласниці  Каріни Лунгул.

 От уже ці свята! Вони так швидко закінчуються… Зате для «молодої порості» розпочинається велике і цікаве доросле життя – таке привабливе своєю незнаною далечиною. То ж побажаємо їм успіхів і вдачі, натхнення та терпіння, віри в людей і сонячної надії на краще. А найголовніше - палкої любові до Бога, до обраного шляху і нашої рідної Батьківщини.

Текст: Ірина Семенюк

Світлини: Андрій Романишин