17 листопада, у 22-гу неділю по Зісланні Святого Духа, в місті Пезаро (Італія) відбулася Архієрейська Божественна Літургія з нагоди 15-річчя заснування громади, яку очолив преосвященний владикa Діонісій Ляхович, Делегат Апостольського Екзархату для українців візантійського обряду в Італії.

На запрошення громади Пезаро, отцем Володимиром Медвідем, теперішнім капеланом для вірних УГКЦ, радо завітали гості з України, а саме з Івано-Франківської архієпархії та митрополії, звідки і є вихідцем душпастир Володимир. З неабияким чуттям духовного трепету та молитовним співом святкову Літургію співслужили та супроводжували квартет отців з України, а саме: о. Роман Балагура, о. Богдан Русинкевич, о. Ігор Андрійчук, о. Ігор Пилипчук  та  о. Михайло Віхоть. Своє дияконське служіння владиці Діонісію сповнив диякон Андрій Туз та брати семінаристи Івано-Франківської семінарії.

В євангельському читанні неділі про багача та Лазяря, архієрей неординарно навів паралель недільного уривка та американського комікса про кота Гартфілда. Вводячи вірних в часи популярності цього комікса, владика проводить аналогію цього персонажа із багачем, котрий на словах шкодував голодного та змерзлого пса, а на ділі двері його помешкання були завжди закриті, як і закритими лишилися ворота багача. Сучасний світ на пам'ять знає імена відомих та впливових людей, натомість в епізоді про багача та Лазаря, все протилежне - багач без імені, а бідний у євангеліста Луки називається Лазар, що в перекладі означає "Бог мій помічник". На думку владики, проблема багача була не в тому що він не вчинив нічого злого, а в тому що не вчинив нічого доброго. "Коли буде відкрита наша життєва книга, не вистачить мати чисті листочки від гріхів, але Господь буде дивитися чи у цій книзі записані діла супроти ближніх: чи голодному дали їсти, хворого відвідали, сироті домогли, чужинця прийняли". Щодо подачі милостині, архієрей застеріг вірних бути обачними і не підтримувати мафіозні зловживання експлуатуючи жебраків для власного збагачення, а навпаки надавати підтримку карітасам єпархій котрі сповнюють свою місію на благо бідним, а саме нагодувати, одягнути і дати тепле місце в зимку.

На завершення, владика щиро подякував громаді та гостям за спільнотну молитву, а відтак уділив своє архієрейське благословення. Натомість отець Володимир, перебуваючи в кілька денній душпастирській прощі слідами апостола Павла в Туреччині, поділився з вірними своїми спостереженнями чи дійсно протягом 15 років існування парафії є за що дякувати Богу. Навівши теперішню ситуацію переслідувань християн на Сході, утиски в правах віровизнання, остаточно утвердив спільноту у тому що є велика дяка Богу за свободу бути християнином і молитися.

По добрій традиції уся спільнота українців в Пезаро довершила свої святкування за доброю трапезою та спільним часом.

Михайло Квасюк,

Студент Папської української колегії св. Йосафата