Щороку в четверту суботу листопада в Україні та по цілому світі, де проживають українці, відбуваються пам’ятні заходи із вшанування жертв Голодомору-геноциду Українського народу 1932-33 років, організованого радянським режимом.

В українській парафії свв. Сергія і Вакха в Римі поминальні заходи, приурочені 86-ій річниці цього злочину проти людства, розпочалися у суботу, 23 листопада, Божественною Літургією, панахидою за жертв Голодомору та запаленням символічної «свічки пам’яті».

Заупокійні Богослужіння очолив преосвященний владика Діонісій Ляхович, делегат з повними правами апостольського екзарха для вірних Української Греко-Католицької Церкви в Італії. Архиєрею співслужив ієрей Тарас Остафіїв, парох катедрального храму свв. Сергія і Вакха в Римі.

В поминальних заходах взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці, п. Євген Перелигін, Тимчасовий повірений у справах України при Святому Престолі, п. Сергій Кульчицький, вчителі та учні української школи «Престиж» та численно присутні українці, що проживають в Римі та околицях.

Після молитви за упокій невинноубієнних голодом земляків, представники посольств та духовенство запалили символічну «свічку пам’яті», а преосвященний владика Діонісій звернувся до всіх присутніх на молитві з пастирським словом, у якому наголосив, що життя будь-якої людини – це найвища цінність, а вбивство навіть однієї людини є найбільшим злочином, а у випадку Голодомору безбожна і нелюдська ідеологія радянської держави намагалася вбити цілий народ. Архієрей наголосив, що ми покликані пам’ятати про цей геноцид і пам’ять цю передавати з покоління в покоління, щоб подібне більше не повторилося ні в нашому народі, ні будь-де.

Також владика Діонісій зацитував «Пастирський лист в справі допомоги великій Україні» Митрополита Андрея Шептицького та ієрархів Української Греко-Католицької Церкви, датований 24 липням 1933 року: «Україна в передсмертних судорогах. Населення вимирає голодною смертю; побудована на несправедливості, обмані, безбожництві та деправації людоїдна система довела багатий недавно край до повної руїни. […] Дивлячись на всі ці злочини німіє людська природа, кров холоне в жилах. […] Кров робітників, що в голоді орали чорнозем України, кличе про помсту до неба, а голос голодних женців дійшов до вух Господа Саваота. […] Усіх християн цілого світа, усіх віруючих в Бога, а особливо всіх робітників і селян, передовсім усіх наших земляків просимо прилучитися до цього голосу протесту та болю і розповсюдити його у якнайдальші країни світу». Саме так Греко-Католицька Церква, яка серед перших зреагувала на Голодомор в Україні, завдяки цьому посланню донесла до світової громадськості правду про голод у Великій Україні у 1933 році, підсумував єпископ.

Відтак кожен присутній у храмі теж запалив свою «свічку пам’яті», вшанувавши таким чином, пам’ять заморених голодом земляків.

Джерело: ukr-parafia-roma.it