У неділю, 24 листопада, українська громада святого священномученика Йосафата в Мілані відсвяткувала храмовий празник та відзначила 18-річчя від дня заснування. До цього дня готувалися заздалегідь. Церкву прикрасили витончені композиції із живих квітів. Господарі й господині накрили святкові столи, щоб пригостити всіх, хто завітає на свято. Красиво був оздоблений зал, де після Святої Літургії з концертною програмою виступили запрошені співаки з Риму. До спільної праці долучилася вся громада, де кожен у свій спосіб, своїми вміннями зміг зробити внесок у добру справу.

Свято розпочалось Архієрейською Божественною Літургією, яку очолив владика Діонісій Ляхович, делегат апостольського екзархату для українців греко-католиків візантійського обряду в Італії, якому співслужили о. Ігор Крупа, парох громади святого священномученика Йосафата м. Мілан, о. Олександр Товт, парох громади м. Павія і декан північно-західного регіону та о.Юрій Іванюта, парох м. Новара. Були присутні також священики о. Терентій Тертула та о. Йосиф Микитин, які упродовж богослужіння сповідали всіх бажаючих приступити до Таїнства Покаяння.

У своїй проповіді владика Діонісій згадував життя святого священномученика Йосафата, ім’я якого носить громада м. Мілан. Святий Йосафат усе своє життя шукав спосіб, щоб примирити і об’єднати всіх під покровом єдиної Христової Церкви. Про це просив у Господа молитвою «Боже, нам єдність подай!» І навіть в час смерті його серце було сповнене любові й милосердя до своїх кривдників. Саме тому він є взірцем для всіх нас. Бо в теперішньому світі, серед ненависті та злоби, єдиним порятунком для нас має бути любов. «Розкриймо наші серця широко, - каже преосвященний владика,- щоб вогненна іскра Божої любові наповнила нас, зігріла та допомогла нам спасти себе та всіх, хто нас оточує».

По закінченні Літургії владика Діонісій подякував усім присутнім за спільну молитву, згадавши також і про церковний хор Мілану, який запрошений цього року співати у базиліці святого Петра під час різдвяної національної прощі українців в Італії.

Після слів подяки та многоліття було зроблено традиційну спільну фотографію.

На спомин про Голодомор 1932-33рр було відслужено Панахиду за померлими. Потім відбулось мале освячення води та мировання.

Після офіційної частини всі спустилися в ораторіо, де відбулась спільна трапеза та концерт за участі Володимира Крамара і Наталії Паращук.

18-річчя парафії - це особливий період, який можна порівняти з людським життям. У 18 років в людини відкриваються нові горизонти; це той момент, коли вона починає дорослішати. Нехай завжди горизонтом нашої громади буде той самий горизонт, який обрав для себе і за який віддав своє життя святий священномученик Йосафат. 

Повідомила Люда Свитка