Нещодавно на екранах українських кінотеатрів з успіхом розпочався показ, і надалі у прокаті, фільму «Владика Андрей», знятого Національною кіностудією імені О.Довженка. Режисером стрічки є постановник історичних картин, Народний Артист України Пан Олесь Янчук. Автор ввійшов у ряд режисерів ще у 1989 році із фільмом-дебютом «В далеку путь», а став відомий після виходу в світ його історичних картин «Голод-33», «Атентат. Осіннє вбивство у Мюнхені», «Нескорений», «Залізна сотня». А тепер фільм «Владика Андрей» про одного з найбільш масштабних і величних постатей української історії останнього століття, Митрополита Андрея Шептицького. Історія праці над фільмом довга і складна. Ще у 2002 році говорилося про цей проект. Уже сам факт, що фінансування проводилося із державних фондів дає право думати, що бюрократії було більше аніж будь-якої іншої творчої праці. Але сьогодні усе позаду.

 Фільм із успіхом демонструється не тільки на Західній Україні, де Митрополит Андрей знаний і почитаний, але і на Східніх теренах України, де про нього до сьогодні ширяться ще сталіністами сфальсифіковані ворожі пропагандистські наклепи.  А тими днями у Римі фільм бере участь у міжнародному фестивалі фільмів із релігійною тематикою «Terсio millennio film fest», який щорічно організовують Папська Рада у справах культури і Папська Рада соціальних комунікацій.

Владика Гліб Лончина був свідком як зйомки проходили у Львові, на Свято-юрській горі. «Це було перший раз у моєму житті, - розповідає владика, - що я бачив, як накручували фільм. Мене вразило, із якою ретельністю група працювала над кадрами. Над одним фрагментом затрималися від 6 години вечора аж до ранку! Постійно повторювали, аби зробити якнайкраще. Я також був присутній, коли у соборі св. Юра знімали, як владика був убраний у ризах, у час відправи. У храмі були присутні молільники – людей одягнули в костюми того часу. Дивлячись на них я був вражений, з яким правдивим пієтизмом вони виконували ролі. Костюми теж, здається, дуже добрі. Взагалі вся група працювала у великій злагоді і дуже активно, а пан Янчук, режисер, був неймовірно уважний до кожних зауважень, до найменших деталей. Ще я мав нагоду бути присутнім, коли накручували останні хвилини життя митрополита. Схожість актора у гримі (Народний Артист України Сергій Романюк) із постаттю Кир Андрея на правду вражає».

            Зйомки цього повнометражного фільму проводилися також і у Римі. В архівах зберігаються листи, які владика Андрей писав з Італії на фірмовому папері готелю «Мінерва». Там він зупинявся, коли приїжджав до Риму. Разом із режисером піднімаємося на терасу будинку готелю, оглядаємо куполи римських храмів, пантеон, будівлі і пробуємо вдихнути повітря, відчути дух місця, де неодноразово перебував митрополит.

            «Мені особисто, - говорить режисер - і всій нашій творчій знімальній групі було дуже цікаво працювати над створенням психологічного портрету Митрополита Андрея. Розуміючи закони глядацького сприйняття кіно, ми хотіли створити правдивий образ цієї унікальної особи, фігури світового рівня. В мистецтві зрозуміти – це відчути. Тому наш фільм збудований саме на емоційних акцентах, які змушують глядача сприймати образ Митрополита, і тих кількох епох, в яких він перебував, саме шляхом емоційним. Я вважаю, що «завдяки» більшовикам ми стратили ціле XX століття. Режим, який тримався виключно на терорі і страху дав наслідки на цілі покоління. Ви знаєте, що більшовики багатьох, в тому числі і Митрополита Шептицького, подавали людству як якісь ворожі елементи. Їхня пропагандистська машина змальовувала людей тільки в одному кольорі, вигідному для них. Я не забуду, коли оглядав фільм «Іванна», створений наприкінці 60 років, де в першому епізоді картини показується похорон Митрополита Андрея. На запитання когось із натовпу «кого ховають», ми чуємо відповідь: «вбивцю ховають».

            Нам дуже хотілось донести до сучасного глядача правду про владику Андрея. Приємно відзначити, що фільм на різних теренах і в різних країнах сприймається ідентично. Важне те, що є велике зацікавлення глядача, і що сприйняття є саме емоційним».

            13 грудня наша Церква святкує св. Андрія. В неділю, 14 грудня у великому залі при соборі Святої Софії в Римі двічі демонструвався фільм «Владика Андрей» та відбулася зустріч із режисером Паном Олесем Янчуком чудовою людиною, великим патріотом, високим майстром своєї справи.

Марійка Підгірянка