У другий день Великодніх Свят, 16 квітня, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, Владика Діонісій (Ляхович), відслужив Божественну Літургію та виголосив проповідь в Українській парафії святих Сергія і Вакха в Римі. Нижче подається текст та аудіо запис проповіді.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Христос Воскрес!

Дорогі у Христі брати і сестри!
Вітаю вас із Воскресінням Христовим. Ми співаємо на Утрені канон Йоана Дамаскина, це дуже гарна поезія, глибока наука. У третій пісні канону він каже: «Все наповнилося світлом, небо земля, і безодні підземні». Ми слухали сьогодні Святе Євангеліє про те, що Бога ніхто ніколи не бачив. Але Ісус Христос об’явив обличчя Бога Отця. Той, що був в лоні Отця, той Його об’являє. Ми переживаємо празник Воскресіння, ми радіємо, співаємо «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував».

Як нам увійти у це таїнство Воскресіння, Воскресіння Христове, а також наше? Ми співаємо під час цього тижня: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися». Ви берете участь у Його житті, в Його смерті, і в Його воскресінні. Як саме можна ввійти у таїнство Воскресіння? Який ключ може відкрити нам двері до цього таїнства? Відповідь вже нам подає євангелист Йоан, кажучи, що Бог це любов. ІІ Ватиканський Собор навчає нас, що Бог Отець – це є праджерело всієї доброти, всієї любові. Але чи ви бачите любов? Ви не бачите. Але ви бачите любов в обличчі конкретної людини, яка любить, яка усміхається. Ви бачите діла любові, коли хтось простягає руку, підносить когось, ви бачите діла любові, коли якась людина потішає іншу, ви бачите діла любові, коли одна людина несе тягар іншої людини. Отже, любов об’являється. І Бог є любов. Все минається, все старіється, нічого не має постійного у цьому житті, але єдина річ що залишається – це є любов. Любов має у собі динамізм життя, динамізм світла, енергію, яка є здатна жити на віки. Любов Божу можна судити, можна засудити на смерть, можна її убити, розіп’яти, тупими цвяхами прибити до Хреста, щоб вона вмерла і поховати її, але любов завжди воскресне. Отож, єдиним ключем розуміння воскресіння є любов. Все минається, любов тільки залишиться, бо Бог є Любов. Отже, ключем читання Воскресіння є любов. Бог, Який є любов, воскрешає Ісуса Христа, Який об’являє обличчя Бога Отця. Певне, що те обличчя було сплюндроване, було побите, все Його тіло було пошматоване, але завжди любов Його воскрешає, і тому Христос об’являється також через любов. Отже, ми будемо брати участь у Христовому Воскресінні, коли будемо також любити. Любов має динамізм життя і воскресіння, динамізм світла. Тому ми є учасниками Христового Воскресіння. Ми є учасниками Його Воскресіння, коли робимо діла любові; не менші діла, від тих, про які сам Христос казав, що коли ви подасте своєму братові, своїй сестрі, спраглій людині, бодай кухоль холодної водиці, то цей жест любові не залишиться без заплати, без єднання із вічним Богом, із життям вічним. Ось тому саме Бог Отець воскрешає Ісуса Христа через любов, бо любов не може умерти. Любов має динамізм життя, тому ми співаємо: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав». Ісус Христос дійшов до глибин підземних, поніс на собі всі наші болі, чув цю нашу самоту, самоту кромішню, покинення Небесним Отцем, Він дійшов до глибин нашої нужди, щоб нас з глибини вирвати, щоб знову нам показати двері до Царства. Тому Ісус Христос, коли об’являється, каже: «Мир вам. Мій мир даю вам, не як світ даю вам». Радуйтеся, бо хоч би яке було важке наше життя, хоч би яке горе ми мусіли інколи переносити, хоч які б важкі були наші хрести – кінець для нас, що віруємо, є Воскресіння. Ми віруємо у Воскресіння. І каже апостол Павло, що марна була б наша віра, якби Христос не воскрес, не було б тоді доказів, що любов є вічна. Отже, Ісус Христос дає доказ своїм Воскресінням, що любов є вічна. Це є єдина річ, що залишається. Адже, все минається, все старіється – любов, однак завжди залишиться.

Нехай глибока і душевна радість, що Господь воскрес і ми також воскреснемо, буде з нами завжди у нашому житті, бо любов має саме той динамізм життя і любов творить життя. Любов є світло і ми бачимо це в обличчі людини, коли людина любить, допомагає, світло б’є з обличчя людини, світло є в обличчі, в очах цієї людини. Отже, є нове життя, те життя, яке Ісус Христос приніс для нас. Радіймо й веселімося.

І ще одне, що нам Діяння Апостолів говорить: після Воскресіння апостоли були разом із жінками, і Марією, і вони молилися. Саме твориться Церква, твориться спільнота, бо ми не можемо любити самі, ми завжди мусимо любити когось. І тому через любов твориться Церква, де є всі разом, де всі однаково любляться, де є причастя любові, де разом моляться. Тому Ісус Христос установив Церкву, бо не можна любити, будучи самому, бо не добре людині бути самій. Тому любов завжди є у спільноті, тому любов завжди є у Церкві. Тому Церква є одна через любов, Церква є свята через любов, Церква через любов є універсальна, католицька, бо вона нікого не виключає і одночасно вона є православна, тому, що вона дійсно є справжня, істинна. Отже, в глибині любов є і католицька, і православна. А якщо люди поділені на католиків і на православних, це значить, що немає істинної любові, що треба працювати, треба молитися, «щоб всі були одно, як Ти Отче в мені, а я в Тобі, щоб вони були об’єднані, щоб світ увірував, що Ти мене послав». Любов є найкращим доказом, що Бог існує, бо хто любить і вмирає за когось, то дає доказ, що Бог існує, той дає доказ, що варто за когось навіть вмерти – саме те, що зробив сам Ісус Христос.

Тому радіймо, радіймо і веселімося, нехай та Божа радість переповнить ваші серця і нехай та радість також переповнить нашу громаду. Хоч нам є не легко в житті, але завжди маємо надію, що є воскресіння.

Христос Воскрес! 

За матеріалами: http://www.ukr-parafia-roma.it

" frameborder="0" allowfullscreen>