У світлі Христового Воскресіння, напередодні великого свята – торжества Вознесіння Господнього, в Неділю сліпородженого, Греко-Католицька громада м. Терні, душпастирем якої є о. Ігор Крупа, який також опікується і провадить громадами в мм. Перуджі та Сполето, мала прекрасну нагоду вітати у себе Високопреосвященного Владику Діонісія (Ляховича), Апостольського Візитатора, та численну кількість гостей і духовенства.

Цей візит не був випадковим, а заздалегідь запланованим. Оскільки у той день громада відзначала десяту річницю духовних звершень і молитви українських заробітчан на італійській землі.

Церква Santa Maria Reggina, яка є духовним осередком для Українців м. Терні, вітала гостей з Риму, Перуджі, Сполето та інших міст Італії. Урочисте святкування розпочалося із зустрічі Преосвященнішого Владики Діонісія. Хлібом і сіллю дорогого нашого Єпископа вітали діточки, маленькі квіти цієї громади.

У цей знаменний світлий час,

Хай Бог Вас щедро нагородить,

Здоров'я, ласк Вам не щадить,

На Божій ниві працю Вашу

Нехай Господь Благословить.

Одразу після слів привітання Високопреосвященний Владика розпочав Святкову Божественну Літургію. Серед отців, що співслужили урочисте Богослужіння були: о. Ігор Крупа, о. Мануїл, ієромонах Студитського чину, о. Прокопій Лотоцький, ЧСВВ, о. Василь Марчук, капелан громади УГКЦ у м. Брешшя, та о. д-н. Валентин Федишин, ЧСВВ.

Під час своєї проповіді Владика Діонісій згадав про першу Божественну Літургію у м. Терні, яку відслужив о. Олексій Саранчук, який на превеликий жаль не зміг розділити у цей день радість українців-тернівчан. Опісля згадали і про о. Андрія Максимовича, який шість років був пастирем у цій громаді та про о. Ігора Крупу, що вже чотири роки голосить слово Боже в м. Терні.

Як люблячий батько, Апостольський Візитатор радів разом із громадою, за те, що ми українці і на чужині залишаємося українцями. Та й більше того, не забуваємо нашої віри, а її кріпимо і утверджуємо. Владика наголошував, що хоч ми і далеко від нашої домівки, від рідних та близьких, ми про них завжди пам’ятаємо у наших молитвах і спільних богослужіннях. Вони завжди з нами у нашому серці, як Бог і Україна.

Архієрей також поділився духовними роздумами з нагоди Неділі сліпородженого: «Через гріховне падіння сліпим є кожен з нас. Але ми також умилися у Силоамі, водою Хрещення, і побачили світло віри. Оповідання про зцілення сліпородженого містить символіку хрещення і віри.

Ми прийняли світло віри, але, на жаль, у нашому житті часто повертаємося до діл темряви. Апостол Павло пише у посланні до Галатів: «Учинки темряви відомі: розпуста, нечистота, розгнузданість, чари, воронування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, зависті, пияцтво, гульня… Такі Царства Божого не успадкують» (Гал 5,19-21). Ті, що чинять такі діла ходять у темряві. Тому треба нам повертатися часто до цієї Силофмської купелі і умивати наші очі віри.

Наша віра порівнюється зі світлом. А що дає нам світло? При світлі бачимо речі, їх розрізняємо; бачимо віддаль, пропорції, орієнтуємося де ми є. І навпаки, коли ми знаходимося у темноті, спотикаємося, ідемо навмання. Приходить Христос, який нам об’являє світло життя. Особливо на ті вічні питання життя: Хто ми є? Звідки походимо? Куди ідемо?. Віра в Ісуса Христа дає нам відповідь на ці питання. Проте світ нас веде до життя у шизофренії: одне в храмі, інше на вулиці; віра наче недільна одіж з якої ми роздягаємось і залишаємось такими самими.

Нам треба долати цю життєву шизофренію, і цю віру, яку ми приймаємо у Хрещенні, і яку скріпляємо у храмі на молитві, понести її на вулицю, свідчити тим світлом для інших, бути «свідком світла». Хоч сучасні міста є фантастично освічені, то все таки у духовному вимірі світ знаходиться у темряві, втратив орієнтацію, не відрізняє те, що добре, а що зле, не бачить цінностей».

Під час Божественної Літургії до  української громади завітав також місцевий єпископ Терні, Нарні та Амелії монс. Вінченцо Палья. Теплими та щирими словами Владика Вінченцо дякував Богові, що Італійська Церква має велику ласку приймати вірних з усіх куточків України у своєму храмі, у цьому святому місці. А якщо українці залишаться на постійно, то й передасть цей храм на постійне користування українській громаді.

Із словами подяки для Владики Діонісія та гостей виступив о. Ігор Крупа. Духовний пастир зачитав слова привітання із листа о. Андрія Максимовича, що перебуває на дипломатичній службі Ватикану в Бельгії, та запросив усіх продовжити святкування на фуршеті та концерті.

«Церква для нас у чужині стала всім: і молитвою до Бога, і рідною мамою, і дорогою Україною. Церква для нас – як ковток повітря, де ти чуєш свою мову, свою пісню, де ти можеш щиро помолитися. Будучи в чужині у нашій церкві, ми забуваємо, що ми на чужині». Такими словами розпочався святковий концерт. Він складався із двох частин. Перша частина була підготовлена зусиллями вірних української громади м. Терні. На другій частині концерту ми вітали гостей з Риму, гурт «Єдині». Василь Тимішак, Роман Різняк та Андрій розпочали свій виступ із прослави Пресвятої Богородиці, Цариці Небес, нашої Матері.

Милостива Мати,

Ми Тебе благаєм

І на Твою поміч

Ми завжди чекаєм.

Поможи нам Мати,

У біді й розпуці

Ми до Тебе зносим

Наші струджені руки.

Святкування підходили до завершення. Схвильовані дотиком щастя обличчя уже давно заступили на місця засмучених, сумних, овіяних подихом часу лиць. Кожен відчував себе справді як вдома.

  Італія, Терні, Василь Романюк