В середу, 30 травня 2012 р., в Римі в приміщенні Будинку Уряду відбулося друге засідання перманентної конференції «Релігії, культура та інтеграція». Цього разу новостворений дорадчий орган при Італійському міністерстві з міжнародного співробітництва та інтеграції розглядав питання інтеграції дітей іммігрантів в контексті італійської національної системи освіти і виховання, співжиття між різними культурами та посередницьку роль у цьому процесі з боку релігій, до яких приналежні іммігранти.

Робоча нарада відбулася за участю ініціатора заходу, міністра з міжнародного співробітництва та інтеграції Андреа Ріккарді (Andrea Riccardi) та віцеміністра освіти, університету і наукових досліджень Марка Россі Дорія (Marco Rossi Doria).

В засіданні взяли участь понад 100 осіб, серед яких представники різних релігійних конфесій, які працюють серед іммігрантів в Італії, науковці у галузі соціології міграції та журналісти.

З боку УГКЦ в Італії в конференції взяв участь Апостольський Візитатор Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), який є постійним членом ради, та диякон Іван Стефурак.

У своїй доповіді Владика Діонісій звернувся до представників Італійського уряду з пропозиціями та проханнями. Так зокрема єпископ звернув увагу на проблему браку місць у дитячих садочках для дітей іммігрантів: «Вельмишановні пане міністр та віцеміністр, насамперед хочу зазначити, що ми є дуже вдячні Італійській державі, яка своїм законом № 53 від 2003 року гарантує усім неповнолітнім іноземцям, без вирізнення на їхнє легальне чи нелегальне перебування в Італії, право на виховання з 3-го місяця життя в дитячих садочках та право і обов’язок на навчання з 6-го року життя. Однак, як вам мабуть відомо, через брак необхідних місць в дитячих садочках, туди попадає лише невеликий відсоток дітей іноземців. Це призводить до того, що вже з дуже раннього віку діти батьків іммігрантів опікуються своїми молодшими братчиками та сестричками, в той час коли самі батьки вимушені більшість часу працювати і відповідно не виділяють належного часу для виховання дітей. В кінцевому результаті це призводить до того, що діти іммігрантів інтегруються в суспільне життя та входять в ближчий контакт з своїми однолітками лише з шостого року життя.

Знаю, що сьогодні Італія, як і вся Європа, переживає економічну кризу, і не є легко створити нові місця для виховання малюків, однак певного рішення можна б було досягти в розроблені нових проектів співпраці держави з волонтерськими організаціями та Церквою, які б могли частково фінансуватися самими ж батьками та з податкового відсотку на волонтерську діяльність «5х1000», який діє в Італії».

Також Апостольський Візитатор висловив стурбованість щодо збереження ідентичності «других генерацій» українців в Італії: «Як відомо, Декрет № 286/1998 «Про імміграцію та норми перебування іноземця» говорить про необхідність розвитку ініціатив для збереження власної культури та мови в співпраці з іноземними спільнотами. Насправді, говорю про наш випадок, українців в Італії, наша Церква, яка діє сьогодні в 140 душпастирських осередках є чи не єдиним місцем збереження культурної та духовної ідентичності. Тому з цього огляду хотів би звернутися до високоповажних міністрів із проханням налагодження співпраці між італійськими школами, де є високий відсоток українських дітей та нашою Церквою. Насамперед ми б хотіли розповсюджувати у цих школах для наших дітей інформацію про культурні та духовні заходи, які проводимо у різних містах. Висловлюю також прохання про можливість введення додаткового предмету для дітей іноземців з вивчення рідної мови та історії. Також ми б просили доступу до італійських шкіл, де є велика кількість українських дітей, для наших священиків та монахинь для навчання Катехизму».

Згідно з даними міністерства освіти в Італійських школах навчаються 7 мільйонів італійських дітей та 750 000 дітей іноземного походження, 40% з яких народилися в Італії. Серед найбільш заторкнутих проблем з боку доповідачів постали проблеми низької інформованості з боку італійських вчителів щодо різних іноземних культур та традицій, суперечливого закону, який не дозволяє присутності більше як 30% іноземних учнів в окремому класі, надання італійського громадянства зразу при народженні за принципом права землі (jus soli) - набуття особою громадянства за місцем народження, незалежно від громадянства її батьків, необхідності більшого розвитку міжкультурного та міжрелігійного діалогу для уникнення упереджень та расизму, тощо.

До наступної наради заплановано розгляд проблем сфери охорони здоров’я та іммігрантів.

Прес-служба УГКЦ в Італії