Як анонсувалося, 26 грудня 2012 p., в другий день різдвяних свят за новим календарним стилем, відбулася проща громад УГКЦ з різних куточків Італії до гробу св. Апостола Павла у Римі.

У цей день (о год. 11. 00) Архієрейську Божественну Святу Літургію у Папській базиліці св. Павла поза мурами очолив Преосвященний владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, у співслужінні з о. Ґенезієм Віомаром, протоархимандритом Василіянського Чину,монсеньйором Ярославом Карп'яком, працівником Конгрегації для Східних Церков, та іншими понад тридцятьма священиками – членами чернечих спільнот, студентами, що навчаються в папських університетах, душпастирями українських громад з різних куточків Італії. На богослужіння також прибула Посол України при Апостольській Столиці пані Тетяна Іжевська. Були присутні численні богопосвячені особи чернечих Чинів і Згромаджень УГКЦ. Співав хор української парафії святих Сергія і Вакха з Риму. Присутність вірних у цьогорічній прощі склала понад 2 000 тисячі осіб.

«Сьогодні, у другий день Різдва за новим календарним стилем, українці прибули на прощу до гробу св. Павла, у це особливе місце віри, щоб у спільній святій Літургії, приймаючи запрошення Папи Венедикта XVI, підсилити своє сприйняття Євангелія (Венедикт XVI, Апостольський лист “Porta Fidei”, n. 8), цього Євангелія Христа, голошеного з великою силою Апостолом Павлом та підтвердженого своїм мучеництвом тут у Римі.

Святий Павло прибув до Риму як в’язень і також українці прибули до цього святого міста з своєї батьківщини вимушені до цього несприятливими соціальними і політичними обставинами. В більшості вони є тут домашніми працівниками, доглядальниками, але в той самий час вони є носіями та свідками віри після важкого випробовування довгих років атеїзму в Радянському союзі. Сьогодні вони є вимушені емігрувати, однак емігруючи вони несуть з собою цю живу віру і автентичну приналежність до рідної спільноти. В цьому значенні вони можуть дати свій власний вклад до душпастирської опіки та євангелізації Італії, яка їх прийняла. Спасибі італійському народові та Італійській єпископській конференції за цей братній прийом», – зазначив італійською мовою на початку проповіді владика Діонісій.

«Відбуваємо ми цю прощу до гробу св. Апостола Павла у цей Рік віри, щоб поглибити і оживити нашу віру в Ісуса Христа і посвідчити її власним життям. Апостол Павло мав глибоке переконання, що він «слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої» (Рим 1,1). Зі схожим змістом він звертається до нас на початку майже усіх своїх послань. А в листі до Римлян Апостол Павло каже, що: «Віра із слухання, а слухання, через слово Христове» (10,17). Слухання – це перший зв’язок з іншим. Я чую голос когось, я чую плач когось. А тому, що я почув його, тому можу піти йому на зустріч», - продовжив Апостольський візитатор свою проповідь українською мовою.

«Нам потрібно слухати обома вухами і зберігати у своєму серці за прикладом Діви Марії. Слухати вухами, а зберігати у серці.  Коли візьмемо слово Боже до серця, ми відчуємо, що наше серце затісне. Тому-то Апостол Павло далі закликає: «Зробіть широким ваше серце» (2 Кор 6,13). Щоб наповнити його тим, що є Боже: любов’ю і добротою. Любов і доброта має ту сили і такий динамізм, що не може закритися у собі, а іде завжди на зустріч. Любов і доброта має у собі глибокий пасхальний, вихідний закон. Вона не може закритися у собі. Вона виходить завжди на зустріч, ділиться з іншим. Зігріте серце любов’ю і добротою переходить до холодного розуму і його також зігріває, щоб і розум зігрітий любов’ю і добротою допомагав серцю діяти мудро і розумно. Любов стає софією, мудрістю.

Сьогодні, коли відбуваємо цю прощу до гробу св. Павла, бажаю звернутися до вас його ж словами, чи радше він сам промовлятиме до вас своїми посланнями: «Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони – сини Божі. Бо не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: «Авва!  Я Отче! Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми я діти Божі; а коли діти, то співспадкоємці Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом з ним, щоб разом з ним і прославитися» (Рм 8, 14-17).

Цей Апостол  Павло, що має глибоке переконання, що ті, що «люблять Бога, є покликаними за його постановою, усе спів діє на добрo…» (Рим, 8, 28-39).

Отож, продовжую далі словами Апостола Павла: «Тож благаю вас, брати, на милість Божу….(Рм 12)», - продовжив владика Діонісій свою проповідь читанням листа Апостола Павла до Римлян.

Наприкінці Святої Літургії з привітальним словом до паломників звернувся о. Марко Ярослав Семеген, національний координатор душпастирства для українців в Італії, який подякував священикам, представникам дипломатичного корпусу та вірним за активну участь у прощі.

Після богослужіння численні українські паломники зібралися у дворі базиліки св. Павла, де Український фольклорний театр «Берегиня» з Риму представив театралізоване вертепне дійство, а церковні хори української парафії свв. Сергія і Вакха та церкви Царя Христа отців Василіан у Римі ще довго супроводжували разом із усіма присутніми українські колядки.

Прес-служба УГКЦ в Італії

Повна версія проповіді

" frameborder="0" allowfullscreen>