У суботу, 29 грудня 2012 р., Апостольський візитатор владика Діонісій Ляхович прямуючи до м. Мілану, завітав до сусіднього м. Брешії. Тут у місцевій дієцезальній Семінарії єпископ зустрівся з о. Василем Поточняком, Секретарем Пасторального Місійного Відділу, який проходить курс інтенсивного лікування в одній із лікарень міста.

У неділю, 30 грудня, владика Діонісій здійснив душпастирський візит до громади УГКЦ м. Мілану. Єпископ очолив Архієрейську Божественну Літургію в італійській церкві Святого Обличчя Ісуса (SacroVolto), в якій українська громада збирається вже протягом 11 років.

Візитація відбулася з нагоди завершення десятирічного терміну місіонерського служіння для українських іммігрантів у місті Мілані душпастирем о. д-ром Олександром Лісовським та його повернення до Екзархату для українців греко-католиків у Великій Британії .

З владикою Діонісієм Божественну Літургію співслужили, о. Андрій Кушнір (м. Бергамо) та італійський парох церкви Святого Обличчя Ісуса о. Анжело Зардоні (don Angelo Zardoni).

Після Малого входу відбувся обряд іменування протоієрея, під час якого владика Діонісій зачитав грамоту Апостольського Екзарха для українців греко-католиків у Великій Британії Кир Гліба Лончини: «Дорогому в Христі Братові о. д-рові Олександрові Лісовському. Мир у Господі і архієрейське благословення! Оцінюючи Твою довголітню працю між вірними УГКЦ в Італії, особливо за останніх 10 років у м. Мілані, оцим іменую Тебе митрофорним протоієреєм з правом носити набедреник і мітру. Нехай Всемогутній Господь благословить Тебе на дальше душпастирське служіння, щоб Ти ще з більшою любов’ю й ревністю служив Богові і Божому Народові».

На початку проповіді владика Діонісій зокрема зазначив: «У цій урочистій Літургії прощаємося із о. Олександром, якого Преосвященний владика Гліб Лончина відкликає на душпастирство до Апостольського Екзархату для українців греко-католиків у Великій Британії, де він є приписаний. Священик під час  ієрейської хіротоніїобіцяв послух Церкві, тому повинен іти там, де його посилає єпископ. Він має завдання проповідувати Слово Боже, бути добрим Пастирем і освячувати людей, будучи сам святим. Священик проповідує Христа, а не себе самого, а тому люди не повинні прив’язуватися до священика, а до Ісуса Христа. І коли прийде час, повинні з вдячністю відпускати священика, щоб ішов туди, де його кличе Церква. Отець Олександр відходить, але ви продовжуйте приходити до Церкви, плекайте віру, а передусім у храмі черпайте Божу доброту і любов, щоб мати вдосталь енергії іти на зустріч важким викликам життя».

По закінченню Святої Літургії Апостольський візитатор, оцінюючи душпастирські здобутки серед українців м. Мілану, вручив о. Олександру подячну грамоту, супроводжуючи її теплими батьківськими побажаннями подальших успіхів в душпастирюванні для українців на теренах Великої Британії. До привітання приєднався відповідальний за душпастирство мігрантів в Дієцезії Мілану о. Жіанкарло Куадрі (don Giancarlo Quadri).

По завершенні богослужіння о. Олександр висловив глибоку подяку архієреєві за теплі слова. Він також подякував усім, хто йому допомагав в його праці протягом цих десяти років: «Віддаю вас в опіку святого священномученика Йосафата, ім’я якого носить наша церковна громада. За його заступництвом зможемо випросити в Бога ту єдність у вірі, за яку молився і віддав життя цей святий. Монумент святому Йосафату, який ми відкриваємо сьогодні, нехай буде нагадуванням нам усім про гаряче бажання Ісуса Христа: «Щоб усі були єдині».

Під час виконання церковним хором гімну прослави святого Йосафата «Владико, отче…», Апостольський візитатор освятив монумент святого священномученика Йосафата. В обряді посвячення статуї взяли також участь о. Юрій Іванюта (Новара) та о. Олександр Товт (Павії).

Мученик за єдність Церков зображений з пальмовою гілкою в руках і зі знаряддям свого мучеництва - алебардою. Авторами монументу є українські скульптори Василь та Микола Гурмак.

Урочисте відкриття монументу було завершене мируванням вірних, яке здійснив Апостольський Візитатор владика Діонісій.

Довідка

о. Олександр Лісовський народився в 1955 році на Буковині. На початку 70 років пересилився до Литви (м. Вільнюс). Одружений. Син Дмитро 1979 р.н.

Будучи ще мирянином, після падіння Берлінського муру, починає організувати українську громаду у столиці Литви при зруйнованому монастирі і храмі св. Трійці, де св. Йосафат свого часу почав свій монаший подвиг. За порадою о. Василя Мендруня у 1994-1996 навчався у Івано-Франківському Теологічному Інституті, де з рук Блаженної пам’яті Ісповідника віри Владики Софрона Дмитерка отримав ієрейські свячення. У 1997 році повернувся до Литви, а згодом за направленням литовського Кардинала Бачкіса продовжив навчання у Східному інституті у Римі, здобувши тут докторський ступінь з Патристики. В 1998 році інкардинований до Екзархату УГКЦ у Великій Британії. Виконував душпастирські служіння у Неаполі, Бреші, Берґамо і останніх 10 років у Мілані.

Прес-служба УГКЦ в Італії