У ВСІХ ДУШПАСТИРСЬКИХ ОСЕРЕДКАХ УГКЦ В ІТАЛІЇ УРОЧИСТО ВІДЗНАЧАЛИ РІЗДВО ХРИСТОВЕ
З давніх-давен Різдвяні свята мають родинний характер, за Святою Вечерею об’єднується уся родина, діти, як би далеко вони не були, в цей Святий Вечір намагаються повернутися до батьківської домівки. Однак немало, нажаль, і таких, що в ці Різдвяні свята залишаються далеко від дому. Та все-таки дух Різдвяних свят навіть далеко на чужині об’єднує українців навколо церковних громад в одну велику родину. Так і цього року 6 січня, коли в Італії за новим стилем святкують свято Епіфанії (Богоявління), українські заробітчани згуртувалися в українських пасторальних центрах УГКЦ в Італії, а їх є на сьогоднішній день більше 120, на Святу Вечерю за українським звичаєм.
Наші вірні мали змогу приступити до cвятої тайни Покаяння та взяти участь у Різдвяних відправах, а також у більшості церковних спільнот українці мали спільну Святу вечерю та коляду.
Автору цих рядків пощастило побувати на Святій Вечері в українській спільноті Риму при соборі Святої Софії. В цей вечір український прокатедральний храм Риму був переповнений численними вірними, в якому як і у всіх церквах України було відслужено Велике Повечір’я. Богослужіння очолив Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), Куріальний єпископ у співслужінні пасторального координатора для українців в Італії о.Олександра Сапунка та о.Михайла Палія.
Щоб привітати українських вірних та розділити Святу Вечерю, до храму Святої Софії прибув також і високоповажний гість із Ватикану - монсеньйор Бенедетто Туція, єпископ помічник Його Святості Бенедикта XVI для західної частини Риму, до котрої належить також і українська базиліка Святої Софії. У своєму зверненні він згадав про підтримку, яку Церква надає іммігрантам, та побажав усім присутнім та їхнім родинам в Україні Божого благословення та веселих свят. Великою несподіванкою стала розповідь монсеньйора про те, як він, будучи ще юнаком, особисто познайомився з українським кардиналом Йосифом Сліпим, який на нього справив великі враження. Трапилось це у 60-х роках, коли батько монсеньйора Бенедетто брав участь у спорудних роботах собору Святої Софії, котрий зводився за ініціативою Блаженнішого Йосифа Сліпого. В майбутньому, зізнався монсеньйор, коли він навчався вже у семінарії, мав мрію прийняти сан священства з рук Кардинала Йосифа.
В цей вечір, як і годиться, присутні мали змогу зкоштувати 12 страв та прославляти Новонароджене Дитя українськими колядками під проводом співочого та невтомного настоятеля собору Святої Софії у Римі о. д-ра Івана Музички. Така атмосфера допомогла присутнім розвіяти сум за рідними в Україні та подарувала справжню радість Різдва.
У сам день Різдва Христового у Соборі Святої Софії урочисту Божественну Літургію очолив преосвященний Владика Діонісій. Незважаючи на те, що в Італії 7 січня є робочим днем, храм був переповнений віруючими. У своєму святковому зверненні Владика Діонісій привітав присутніх із величним празником Різдва Христового та передав вітання українським вірним в Італії від Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара). Владика Діонісій, що і сам є вихідцем із сім’ї іммігрантів у Бразилії, в цей день в своїй промові, пригадуючи історію українських іммігрантів різних епох, намагався особливо підтримати іммігрантів в Італії, запевняючи про незмінну духовну опіку Церкви над ними.
Як відомо 2009 рік проголошений Папою Венидиктом XVI роком Святого Павла, з цієї нагоди на завершення святкового Богослужіння до вірних звернувся також о. д-р Іван Музичка, роблячи акцент на Велику подію Різдва Христового у світлі вчення Святого Апостола Павла: Бог Отець через народження Христа, правдивого Бога і Чоловіка, об’явив усю правду про людину і її дії. «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина» (Євр 1,1-2). За словами апостола Павла, Син Божий «принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік» (Флп 2) Ціль життя кожного християнина – це наслідувати Христа. Ми ж бо – діти Божі, адоптовані через Христа Богочоловіка. А коли ми діти Божі, то й співнаслідники Христа, наслідники-спадкоємці! Спадкоємці життя вічного, з Христом і через Христа (Рим. 8, 17).
Наприкінці Богослужіння вірні отримали архиєрейське благословення, після чого відбулася Різдвяна трапеза та коляда.
Хоча й до сердець наших людей таки закрадається туга за рідними та близькими, які залишились в Україні, Церква, яка проповідує радісну звістку Євангелія, намагається зробити все, щоби цей смуток не затьмарив духовної радості для кожної людини від приходу у світ нашого Спасителя.
Іван Стефурак
(додаткові фотографії з події в фотоархіві сайту)
