У середу, 8 січня 2014 року, в празник Собору Пресвятої Богородиці, Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, звершив Архиєрейську Божественну Літургію в українській парафії свв. Сергія і Вакха у Римі.

Нижче подаємо текст проповіді, виголошеної Владикою Діонісієм під час Святої Літургії.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Христос Рождається!

Дорогі у Христі брати і сестри!

Ми переживаємо таїнство воплочення Господа нашого Ісуса Христа. Це велике таїнство – Бог сходить на землю, щоб бути з нами, щоб прийняти людську природу. Він народжується в стаєнці, серед найбільшої убогості, бо не було місця в заїзді, не було місця, де б Він міг народитися. Мешканці Вифлеєму Його відкинули, тому він народжується в печері серед звірят, серед бідних пастушків, але ангели співають: «Слава на висотах Богові і на землі мир людям доброї волі». Приходять також царі, які приносять дари. Однак ця атмосфера, хоч бідна, але гармонійна, та не довго вона триває. Ірод злосливий, не може сприйняти те, що народився цар, тому посилає своїх воїнів, щоб повбивати всіх дітей. Однак ангел Господній з’являється уві сні Йосифові і каже: «Встань, візьми Дитятко та Його Матір і втікай у Єгипет, і перебувай там, допоки не вмре Ірод». Коли помер Ірод, Йосиф з Марією і Ісусом вертаються з Єгипту, але не вертаються до Вифлеєму, бо там царює інший цар, який також хотів позбутися того Дитятка, однак йдуть в Назарет, тому Ісус звався Назорей, тобто з Назарету.

Що нам говорить це таїнство Різдва, яке ми сьогодні переживаємо? Це таїнство Різдва має безпосереднє відношення також до нас. Ми всі – іммігранти, також Ісус Христос є іммігрантом, іммігрантом любови, бо Він залишає своє перебування з Богом Отцем, залишає коло любови Божої і сходить на землю. Він є іммігрантом любови, Який поселяється серед нас, щоб бути Еммануїлом – «з нами Богом», Він стає одним із нас, стає нашим первородним братом, щоб ми прийняли дух усиновлення, щоб ми стали Його синами і братами.

Господь Ісус Христос, коли народжується, разом з Пресвятою Родиною мусить виходити зі свого краю, тікати в іншу далеку країну, де є інша мова, інша культура, інші звичаї та переживання про те, як вижити. Під тим поглядом Різдво Христове – це глибоке переживання нашої іммігрантської долі. Господь Ісус з любови до нас людей приходить в цей світ, щоб нас спасти, дати людям сенс життя, щоб люди не думали, що зі смертю все закінчується, Він хоче відкрити їм двері до життя. Отже він є іммігрантом любови – виходить з себе, залишає своє перебування з Богом, народжується від Жінки, стає одним із нас, себе применшує, щоб нас піднести. Все це Ісус чинив з любови, а любов завжди виходить із себе, іде поза свої межі. Про це дуже часто говорить папа Франциск, щоб виходити поза власні межі. Саме любов нас до того веде, бо любов ніколи не кохається сама в собі, але виходить поза себе. Любов не боїться бідності, вбогості, різних переживань і людських турбот, але входить у життя людини, щоб людину піднести на вищий вимір життя і відкрити простір Царства Небесного.

Іммігрантами є також Пресвята Родина, яка втікає до Єгипту, бо Ірод злосливий і хоче вбити Дитя, але ангел охоронив Його. Пресвята Родина опиняється в чужій країні і переносить важкі єгипетські переживання. Це переживання, яке також кожний з нас переживає. Тому Різдво має глибоке значення для кожного з нас, які є іммігрантами.

Ісус у Різдві іммігрує також до наших сердець. Христос народжується перш за все в серцях людей. Подібно як вифлеємська стаєнка була відкрита для Христа, Марії і Йосифа, потрібно щоб і наше серце стало відкритою стаєнкою для Господа Бога. Господь стукає до наших сердець, щоб поселитися в нашому серці, щоб та любов могла поселитися і народитися в нас. Це покликання для кожного з нас, відкрити своє серце, щоб Божа любов в ньому оселилася, щоб Христос був разом з нами, щоб був мандрівником разом з нами, з нами подорожував, з нами переживав нашу долю, але переживав у любові – бо саме це є таїнством народження Ісуса Христа, це є таїнство народження любови і поселення любови посеред нас.

Отже, нехай це Різдво буде для нас глибоким пережиттям таїнства Божої любови, нехай ця любов поселиться в наших серцях, в наших сім’ях, в нашому народі і в цілому світі. Хай Господь вас супроводить і благословить кожного з нас.

Христос Рождається!        

Джерело: http://www.ukr-parafia-roma.it