7 березня у Римі відбулась наукова конференція про постать Т. Шевченка, організована Інститутом Климента Папи, філіалом Українського католицького університету. Захід відбувся з нагоди вшанування 200-річного ювілею з дня народження видатного українського поета та митця.

Доповідь про патріотизм Шевченка виголосив о. Іван Музичка, довголітній професор УКУ. На його переконання, «патріотизм великого поета є чеснотою, яка виховувалась в ньому разом із Біблією, адже правдиво любити свою Батьківщину може лише той,  хто співстраждає із своїм народом у найважчі часи його історії».

Про Рим у творчості Шевченка між римським поганством та євангельською благовістю говорила проф. Джованна Борджі, італійка, що володіє українською мовою, відома  дослідниця у галузі славістики, почесний доктор Києво-могилянської академії. Вона  пояснила, що критика Рима у творчості Шевченка – це не що інше, як критика корумпованої влади, корупції та пригноблення бідних: «Шевченко критикує можновладців, які використовують релігію для свого власного збагачення. Рим постає в образі зрадника християнської релігії», однак, за її словами, цю моральну деградацію успадкував  так зв. «третій Рим» - Москва, тому «критика папства у творчості Шевченка – це не критика Католицької Церкви, а критики панування та рабства». 

Отець Іван Дацько, Директор Інституту, розповів про постать Т. Шевченка у «мислі Патріарха Йосифа Сліпого» на основі своїх особистих спогадів із спілкування з Блаженнішим Йосифом. Він, зокрема, пригадав про окрему доповідь Патріарха Йосифа з нагоди відкриття пам’ятника Шевченку на подвір’ї собору Святої Софії в Римі. Саме тоді він дозволив молитися в храмах Панахиду за упокій душі Т. Шевченка, «який розділив долю свого народу і як ніхто інший промовляє до всіх верств суспільства, до серця кожного українця».  Доповідач зауважив, що саме доля каторжників, якими були Т. Шевченко та Патріарх Йосиф, найбільше споріднює ці дві великі постаті українського народу.

Прес-служба Товариства «Свята Софія»