В неділю, 23 листопада 2014 р., українська громада УГКЦ у Венеції вшанувала пам’ять Андрея (Шептицького), жертв Голодомору 1932 – 1933 рр., Героїв Небесної сотні, річницю Революції Гідності та всіх, хто тепер загинув, захищаючи своє найрідніше.

Усе розпочалось з молитви спільноти “Матері в молитві” о 11:00. На початку Св. Літургії о 13:00 наймолодші учасники громади засвітили свічки перед пам’ятними фото.

Безпосередньо після Служби Божої усі разом промовили молитву владики Бориса (Ґудзяка) про Богом дану гідність, за прославу слуги Божого Андрея (Шептицького) та Панахиду. На завершення відбулась збірка коштів для постраждалих в Україні та фото і відео презентація про особи та трагічні події в найновішій історії нашого народу.

І скаже світ:

– Ти крихта у мені.

Ти світлий біль в тяжкому урагані.

Твоя любов – на грані маячні

і віра – у наївності на грані. 

Що можеш ти, розгублене дитя,

зробити для вселюдського прогресу?

– Я можу тільки кинути життя

історії кривавій під колеса. 

Хоч знаю: все це їй не первина.

Але колись нап’ється ж до переситу!

Захоче випити не крові, а вина

за щастя людства, за здоров’я всесвіту!

(Ліна Костенко).

Ці слова нашої поетеси про крихкість людини, її любові та віри, як також – про віддання життя історії кривавій під колеса – перегукуються зі словами самого Христа: «Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх» (Ів 15, 13).

Власне ця, на жаль, все ще кривава наша історія знову вкотре котиться по свіжо-кинутих життях Небесної сотні, не встигнувши навіть трішки відмитись від крові жертв Голодомору та радянських репресій... Вона знову зухвало кричить: “Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? Проте, саме таких – беззахисних та, на перший погляд, розгублених дітей – є Царство Боже (пор. Мк 10, 13-16). Дітей, які цілковито уповають на свого Господа, котрі вміють любити й прощати. Дітей, котрі непохитно вірять, що тому так званому вселюдському прогресу злоби, ненависті та зухвальства врешті-решт прийде кінець...

Ось такими були роздуми нашої громади минулої неділі, 23 листопада, про великих Людей та події нашого народу: Митрополита Андрея (Шептицького), жертви Голодомору, Героїв Небесної сотні, річницю революції гідності та всіх, хто тепер загинув, захищаючи своє найрідніше. Особливою була участь наших наймолодших учасників громади, які з неабиякою цікавістю, дитячою простотою та відкритим серцем просто поглинали все, що відбувалося, щиро просили Господа, щоб вже ніколи не повторилось таке лихо з нами, а також за всіх, хто тепер страждає від війни чи голоду...

Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є.

Якщо платити злочином за злочин, то як же й жити... на землі? 

(Ліна Костенко).

о. Ярослав Чайківський

P.S.

Владика Борис (Ґудзяк)

Молитва за Богом дану гідність

Господи Боже, Вседержителю, Ти, що сотворив Вселенну і нас на Твій образ і подобу. Дай нам силу гідність нашу, Тобою дану, пізнавати, плекати, ніколи нею не нехтувати, її не топтати.

Відвічне Слово Істини, що словом своїм життя даєш, допоможи нам завжди бути правдивими у слові і спілкуванні. Благословити, а не хулити, обіцянки зберігати перед собою, в сім’ї, у світі. Мовою Тебе хвалити і ближніх надихати.

Народжений убого у вертепі, Боже, що оселився серед нас. У світі умáлений, з нами, нашою неміччю і бідою солідарний. Дай нам бачити потреби ближніх. Бачити і діяти. Дай нам бути щедрими супроти потребуючих, які поруч.

Учителю чистоти і простоти Царства, що закликáв дітей до себе, подаючи їх нам за приклад. Поклич нас до простоти і чистоти, як синів і дочок Твоїх, до радості тих, які знають своє імення дітей Божих.

Спасителю, Ти, що нас, грішників, кров’ю своєю відкупив, що нашу гідність відновив, образ і обличчя дітей Божих повернув. Дай нам, що тонемо в корупції, силу не продавати себе, з пут неправди та нечесності себе і весь народ визволяти.

Господи, Ти, що умáленням своїм зійшов униз до нас, до нашого болю, болота, до Аду нашого гріха. Навчи нас жертовності, мужності і смирення, життя і буття у правді і справедливості.

Господи Управителю, що владу даєш людям добро чинити, що даєш наставникам відповідальність за ближніх. Дай нам усім високе почуття відповідальності за себе і за інших. Дай владі дух служіння, жертви та смирення перед Тобою та перед людьми.

Рятуй, Боже, нас і тих, хто при владі, від негідних думок і намірів. Негідних слів і негідних вчинків, від кривди, насилля і обману. Дай, Боже, гідність кожному чоловікові і кожній жінці, всій Україні. Дай, Боже, світло і надію, правду і правдиве в Тобі життя.

Христе Переможцю, що кайдани гріха розторóщив, Своєю смертю подолав і від страху смерті нас визволив. Дай нам певність перемоги в Твоїм Воскресінні. Дай силу не боятись, за правду жити і життя віддавати.

Царю небесний, Утішителю, Душе Істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від всякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.