У неділю, 22 травня 2016 р.Б., у центрально-італійському місті Рієті відбулося велике свято – вшанування найдорожчої для кожної людини особи – МАМИ.

Святкування розпочалося урочистою Божественною Літургією в монастирській каплиці Сестер Домініканок о 14:30 год. Службу Божу очолив о. Йосафат Коваль, ЧСВВ, відповідальний за місцеву греко-католицьку громаду. З ним співслужив о. Роман Мельник, ЧСВВ.

Перед Літургією всі бажаючі мали можливість приступити до Св. Тайни Сповіді. На Службі Божій присутні молилися за всіх матерів, особливо тих, що втратили своїх дітей на війні.

Після Божественної Літургії у приміщенні Карітасу відбулася вокально-хореографічна композиція “Миру тобі, Україно” у виконанні Театру української культури м. Рієті під керівництвом п. Звенислави Киби. Своїм виступом – співами, танцями – учасники театру вшанували всіх матерів-трудівниць.
Під час виступу, здавалося, що ми знаходимося в Україні (незважаючи на чисельну присутність італійців), настільки майстерним і професійним був виступ. Колектив збагатився молодими, цікавими, повних ентузіазму та нових ідей людьми. Дуже приємно, що участь у святі брали сім'ї: сім'я Пантолік Валентина та Петро, сім'я Григорських (Ульяна просто причарувала всіх своєю хореографією), сім'ї Максим, Ді Альберто, Огурок, Терлецьких, Панас. А Марія Романюк приїжджала на репетиції із Риму - оце називається любити своє!

Марія-Соле Терлецька та Ульяна Степан були одними з найактивніших. Целеп Ірина заслужена за  добру організацію. А дитячий квітник - Арсен, Марко, Вікторія, К'яра та найменші Петрик, Павлик, Мартіна, Марчик - приніс багато радості усім... Це їм нести у світ усе, що ми їм залишимо та передамо, усе найцінніше, що надбане нашими прабатьками.

Найперше складаю сердечну вдячність п. Звениславі Кибі, художньому керівникові Театру української культури в Рієті. Пані Звенислава не лише прекрасний організатор і педагог, але також вміє настільки заохотити, що ніхто не може їй відмовити. Щиро дякую п. Вірі Терлецькій, яка разом з п. Звениславою завжди займається подібними заходами (окрім того, що є відповідальною за українську школу в Рієті). Моя щира подяка п. Діані Баранюк - це з її «золотих рук» дівчата були такими гарними - вона займалася пошиттям костюмів, а Ірина Довганюк зуміла знайти усе потрібне для цього. Складаю щиру подяку всім учасникам Театру української культури, та глядачам, особливо італійцям, які, хоч і не розуміючи української мови, були зачаровані виступом (навіть, зі слізьми на очах аплодували Ярошевській Софії після виконання ліричної пісні). Це дійсно був гарний до зворушення, подарований Богом, день!

Нехай же Вам щастить, дорогі наші МАТЕРІ!

о. Йосафат Коваль, ЧСВВ