Владика Діонісій здійснив душпастирський візит до української громади міста Мілану
У неділю, 15 січня 2017 р.,в рамках свого візиту в Мілан, Владика Діонісій взяв участь у відзначенні Всесвітнього Дня мігранта та біженця в церкві Святого Стефана, а опісля завітав до української громади Святого Священномученика Йосафата. Божественну Літургію з єпископом співслужили - капелан української громади отець Ігор Крупа та отець Роман Скрипнюк.
В своїй проповіді Владика Діонісій звернувся до мирян із такими словами: «За давнім звичаєм, ви зустріли мене хлібом та сіллю. Хліб – пожива, сіль – надає смак, хоча й гірка. В житті є різне, саме от те «різне» з людського життя, Господь погодився випробувати на собі. Врешті-решт, Він посилає до людей свого Сина – Ісуса Христа. Господь – є досконала Любов, Ця Любов здатна зійти з небес на землю, щоб прийняти всі людські болі, тривоги та проблеми. Тому немає жодного людського терпіння, яке б Ісус Христос, не відчув на собі. Фізичні терпіння - Його розпинали та знущалися над ним. Моральні – Сина Божого осуджували, не розуміли, не приймали. Ісус не є Царем Світу, де панують, крадуть і вбивають. Він є тим, хто дарує мир, любов, милосердя та прощення. В часі Різдвяних свят ми колядуємо: «З нами Бог, зрозумійте народи, з нами Бог». З нами Бог в усіх наших бідах, і в нашій смерті!».У своєму зверненні, Владика згадав й ситуацію, що склалася в Україні. «Зараз ситуація в Україні печена вогнем, полита кров’ю, розлуками та важкою працею на хліб насущний. Будучи немовлям, Ісус чує плач Рахилі, яка плакали над вбивствами дітей. А скільки зараз таких жінок, що плачуть над тілами вбитих дітей? Йосиф та Марія втікають до чужого краю, аби зберегти Йому життя. Ісус відчув, що таке втеча в незнайому країну, перехід кордону, інші звичаї та мова. Тридцять років Він важко працює та допомагає своїм батькам. Отож, Пресвята Родина спробувала на собі, що таке бути біженцями та заробітчанами».
На завершення своєї проповіді, Владика Діонісій закликав усіх бути подібними до Ісуса Христа та чинити подібно Йому. Ділитися своїм хлібом з іншими, відчувати їхні потреби та служити їм.
Опісля Божественної Літургія та освячення новопридбаної купелі, Владика презентував свою книгу про розвиток українських громад та становлення Української Греко-Католицької Церкви в Італії: «Тихі будівничі» наших спільнот в Італії – це наші жінки-заробітчанки. Ця книга є, наче духовна хроніка осмислення Слова Божого над сучасними викликами, які переживають наші жінки в Італії. Читаючи її та роздумуючи, жінка -заробітчанка може побачити себе, і знайти світло Боже і відповідь на свої щоденні турботи й тривоги. Крім духовних наук в цю книгу ввійшов також короткий нарис з історії розвитку УГКЦ в Італії та Іспанії в період IV масової міграційної хвилі, яку написав отець Іван Стефурак.
Також в цей день, представники громади поставили Різдвяний вертеп, а на завершення дня було зроблено спільну фотографію.
Повідомила Галина Левандовська