Українська молодь Мілану та отець Ігор Крупа провели молодіжний християнський табір під назвою «Ми є родина у Христі». Більше сорока хлопців та дівчат на початку липня вирушили в мандри, аби провести разом вихідні в невеличкому гірському містечку Ліццола. Як годиться, подорож розпочалася із молитви. Потім молодь слухала і роздумувала над діянням Святих Апостолів, а саме над наверненням Апостола Павла.

Крім того, отець Ігор зауважив, що метою християнського табору є зрозуміти: «що наша сила є у єдності та любові один до одного».

По приїзді та влаштуванні у готель, група вирушила на прогулянку. Захоплені красою гір, шумом  річки та свіжим повітрям, – молодь розбила табір та розпалила багаття. Окрім рухливих ігор, – волейболу, бадмінтону та футболу, учасникам було запропоновано інші не менш цікаві розваги та естафети. Варто сказати, що такі розваги викликали не одну посмішку, захоплення та створили дух єдності. Незважаючи на дощову погоду, всі повеселились та набігались досхочу. Крім того, кожному було подаровано футболки, на яких пізніше, кожен міг залишити відбиток своєї долоні кольоровими фарбами на пам'ять про табір. Із притаманним молодим людям запалом та енергією учасники не зупинились на футболках. Після цієї атракції всі довго відмивалися від фарб, але були задоволені процесом та схожі на веселку.

Активний відпочинок та свіже повітря були причиною великого апетиту. Після молитви та благословення всі сіли за великий стіл, щоб розділити спільну вечерю на природі. Далі все продовжилося танцями, співом, грою на гітарі, розмовами та прогулянками по лісі й до водоспаду. Таким був перший день християнського табору в Ліццолі.

Другого дня була запланована Служба Божа. Всі охочі приступили до сповіді. Наукою послужила проповідь отця Ігоря, в якій було сказано, що: «не потрібно боятися бути ніким, якщо це допоможе ближньому стати кимось». Також роздумували над притчею про господаря, який прийшов просити зцілення в Христа для свого хворого слуги.

Після обіду всі дружно вирушили на підйомник. На висоті 2000 тисячі метрів було зроблено спільну фотографію, на якій всі усміхнені та щасливі на фоні гір та недоторканої природи. Кожен охочий придбав собі сувенір на згадку про подорож. В автобусі для перегляду було підготовано фільм про Святих К’яру та Франциска. Історія двох молодих людей, які в особливий спосіб послужилися Богу та світу в багатьох викликала неабияке зворушення.

Повернувшись додому, молоді люди висловили бажання взяти участь в таборі ще раз. Варто  сказати, що були присутні подружні пари, які вже мають дітей та не побоялися залишити їх вдома, щоб провести час в таборі. Для багатьох ця поїздка стала можливістю познайомитися ближче. Відчути, що у такому великому місті, як Мілан – є українська молодь, серед якої можна знайти однодумців, добрих знайомих та хороших товаришів. Ці дні були не лише відпочинком на природі, а й можливістю краще пізнати Бога та ближніх, збагатитися духовно, навчитися хоч трішки розуміти та приймати один одного та себе в спільноті, бо всі ми творимо велику родину у Христі і саме від нас залежить її розвиток.

Повідомила Галина Левандовська