Хроніка вшанування 85-х роковин жертв Голодомору у Мілані
В останню суботу листопада уся українська нація вшановує пам'ять невинно замучених сталінським режимом жертв Голодомору. Спланована конфіскація врожаю привела до мільйонів смертей серед українського селянства в південно-східних регіонах України.
Цілий рік, 1932-33 років тривала жорстока етнічна чистка, в якій людиноненависна радянська система не шкодувала ні дітей, ні старших. Про ці страшні події кожного року нам нагадує всеукраїнська акція «Запали свічку». Цього року, Українська Греко-Католицька Церква в Італії разом з дипломатичними представництвами України в Італії, провели спільне відзначення цієї трагедії в українській діаспорі Італії.
Вшанування 85-х роковин розпочалося ще у п’ятницю 24 листопада. Головним місцем вшанування пам’яті жертв Голодомору стало північно-італійське місто Мілан. За підтримки Генерального консульства України в Мілані, відбувся ряд культурних заходів: виставка фотографій, картин та скульптур італійського митця Армандіно Лекка, конференція за участю італійських та українських науковців присвячена темі Голодомору та показ документального фільму. В суботу українська спільнота Мілану та околиць влаштувала мітинг-реквієм в пам'ять про жертв цих страшних подій.
У неділю 26 листопада до Мілану з’їхалися тисячі українців, щоб засвідчити, що українська нація пам’ятає, а світ визнає одну з найтемніших сторінок в історії України – Голодомор 1932-33 рр., як геноцид українського народу.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив архиєпископ Циріл Васіл, секретар Конгрегації для Східних Церков, у співслужінні владики Гліба Лончини, правлячого архиєрея Лондонської єпархії, владики Іринея Білика, каноніка Папської базиліки Санта Марія Маджоре, о. Володимира Волошина, пасторального координатора для українців УГКЦ в Італії, понад тридцяти душпастирів-капеланів північного регіону Італії. Прибула також п. Тетяна Іжевська, надзвичайний і повноважний Посол України при Святому Престолі та п. Роман Горяйнов, Генеральний консул України в Мілані з дипломатичним апарат консульства.
Організацією недільного богослужіння та духовних заходів в цей день заопікувалась громада Священомученника Йосафата в Мілані та капелан о.Ігор Крупа. Служити Літургію в головній святині Північної Італії у Міланському Катедральному храмі - це велика честь для української спільноти в Італії. Українці невимовно вдячні Міланській Архієпархії за відкриті двері Собору та надану можливість відслужити Божественну Літургію у візантійському обряді. Зазначимо, що українці стали першою іноземною общиною, яка отримала дозвіл служити Службу Божу в цьому храмі.
У своїй проповіді Високоприосвященніший Архиєпископ Циріл Васіл роздумував над тим, якою ж має бути відповідь Церкви на насильство над людиною: «Церква є завжди понад конфліктом. Вона співпереживає тим, що страждають і покликана молитися за навернення тих, хто переступає межу та творить злочини. Залишмо історичні факти та цифри науковцям – продовжує далі Архиєпископ, - ми ж вами поговоримо про те, якою має бути реакція християнина на кривду, адже всі наші вчинки в житті утверджуються через нашу віру. Тож як нам провадити життя в світлі нашої віри в часі війни, етнічних чисток та наруги над людиною? Що краще упиратися чи чинити як Ісус Христос? Сьогодні ми знаходимося в Мілані, в цьому чудовому храмі. Згадаймо Єпископа Мілану Святого Амбросія. Він теж боровся із насильством однієї держави над іншою. Але ж як? Молитвою та власним прикладом. Тож єдину відповідь, яку може дати християнин – це щира молитва. Єдина дія – це Літургія. А відповіді на всі наші запитання шукаймо в часі слухання Слова Божого».
Опісля до слова було запрошено єпископа Мілану монсеньора Маріо Делпіні, який висловив слова вдячності та втіхи за можливість бути присутнім та співслужити спільну Літургію за нашим обрядом: «Сьогодні ми спогадуємо трагедію, яка дуже сильно зранила ваш народ, тож хочу запевнити вас, що вся Церква співпереживає цю подію разом з вами. Закликаю вас віддати всі свої скорботи розп’ятому Хресту. Бо кожне нещастя співпережите разом з воскреслим Христом трансформується в надію».
Наприкінці о. Володимир Волошин, пасторальний координатор для українців в Італії, від імені владики Діонісія Ляховича, апостольського візитаторадля українців-католиків в Італії, який у зв´язку із станом здоров'я не міг прибути на богослужіння, подякував усім присутнім священникам, владикам, вірним та представникам консульств, а також о. Ігорю Крупі, душпастирю громади УГКЦ в Мілані, який багато прилучився до організації цього заходу, а також усім вірним та волонтерам. На завершення отець Володимир зачитав слова адресовані українцям від Папи Франциска під час звернення до паломників на площі Святого Петра у Римі: «Окремо вітаю українську громаду, яка спогадує трагедію Голодомору. Молюся за Україну, аби сила віри змогла причинитися до зцілення ран минулого та поширення стежок миру сьогодні».
Завершилося богослужіння спільною молитвою за жертв Голодомору, яку у свій час написав світлої пам’яті блаженніший Любомир. Одразу ж після цього розпочався хід зі свічками від Собору до церкви Св. Стефана, яка є осередком всіх мігрантів в Мілані. В часі походу духовенство разом з вірянами молилися Вервицю. На площі перед церквою Св. Стефана була відслужена панахида. Після якої Владика Гліб Лончина сказав наступне: «Голодомор – є трагедією не лише для українського народу, але для цілого людства. Світ вигадав безліч тортур, аби завдати шкоди людині. Та як на мене, найгіршою з них є смерть спричинена голодом. Цей геноцид українського народу було вчинено радянським режимом, тож маємо дуже гіркий приклад того, що може статися з людьми, коли вони перестають вірити, коли в їхньому житті нема Бога».
На завершення моління хор громади Священомученника Йосафата, який супроводжував співом Архиєрейську Божественну Літургію виконав ще дві пісні «Червона калина» про страшні події тих днів та пісню «Хочу я з Тобою жить», в якій співається про бажання християнина жити разом з Христом.
Варто сказати, що для організації духовної частини заходу було залучено близько 80 волонтерів, добровольців із громади Св. Свящ. Йосафата, які організували зустріч та супровід гостей від автобусів до храму, допомагали в часі Богослужіння священникам та співпрацювали разом із місцевою поліцією під час походу із свічками.
Зазначимо, що УГКЦ в Італії, у співпраці з дипломатичними представництвами України та громадськими організаціями визначили, що наступного року головним місцем духовних та культурних заходів, присвячених 85-тим роковинам Голодомору буде південно-італійське місто Неаполь.
Галина Левандовська