У сесійній залі Верховної Ради 14 жовтня відбулись парламентські слухання на тему «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці», які організував Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. У них взяли участь народні депутати, представники Міністерства закордонних справ, Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Секретаріату Президента України,  Ради національної безпеки та оборони, Держкомнацміграції,

Держкомтелерадіо, Центру українознавства Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Української Всесвітньої Координаційної Ради, Товариства "Україна-Світ".Зокрема для участі в слуханнях прибули 80 українців із 26 країн світу серед  яких і представник УГКЦ, о.Олександр Сапунко, Пасторальний координатор для українців в Італії.

Отець Олександр у своїй доповіді коротко розповів про діяльність УГКЦ в напрямку душпастирської опіки для емігрантів та вніс зауваги та пропозиції щодо покращення статусу закордонного українства.

Відкриваючи парламентські слухання заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, привітав учасників із святом Покрови Пресвятої Богородиці та побажав, щоб "Господь Бог завжди оберігав Україну і велику націю українців". М.Томенко наголосив, що "20 мільйонів українців в силу різних обставин переживають і вболівають за Україну поза її межами. Тому, підкреслив М. Томенко, будуючи державну політику, нам необхідно, насамперед, зважати на те, що до української нації належать не лише українці в Україні, а й поза її межами.

Заступник Голови Верховної Ради України М.Томенко закликав учасників слухань більше говорити про правові проблеми та державні проекти. На його думку, "необхідно зробити все, щоб ми в кількісному і якісному форматі сприймали українську націю не як націю, яка розділена територіально та політично, а як націю, яка відчуває і живе солідарно".

М. Томенко запропонував невідкладно підготувати нову редакцію Закону "Про правовий статус закордонних українців", оскільки для забезпечення розвитку зв´язків з діаспорою потрібен більший обсяг громадянських прав. Заступник Голови Верховної Ради України поінформував учасників заходу, що чинний закон, який фактично спростив порядок в´їзду на територію України закордонних українців, готувався 6 років (з 1998 по 2004 рік) і був ухвалений лише 4 березня 2004 року.

Заступник міністра закордонних справ Олександр Купчишин, зокрема, наголосив, що основним документом, в якому на комплексній основі визначено конкретні напрями та заходи щодо задоволення національно-культурних, освітніх, мовних, інформаційних та інших потреб закордонного українства, стала Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року, що була прийнята у липні 2006 року.

О.Купчишин поінформував учасників слухань, що програму було представлено учасникам 4 Всесвітнього форуму українців (18 - 20 серпня 2006 року, м. Київ), які позитивно оцінили цей довгостроковий документ, спрямований на посилення державної підтримки закордонного українства.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський висловив подяку закордонним українцям, які знайшли час і фінансові можливості та прибули з далеких країв для участі у слуханнях. О.Зарубінський наголосив, що одним з найголовніших завдань зовнішньої політики України, затвердженої парламентом 2 липня 1993 року, було визначено створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями і вихідцями з України, надання їм допомоги згідно з міжнародним правом.

За словами голови Комітету, наступним кроком державної політики щодо закордонного українства стало визначення їх правового статусу. Базовим документом у цій сфері став Закон "Про правовий статус закордонного українця".

О.Зарубінський підкреслив, що в рамках виконання Державної програми співпраці з закордонними українцями на період до 2010 року була реалізована низка масштабних заходів. Зокрема, споруджувалися пам´ятники та меморіальні дошки видатним українцям, проводилися фестивалі української культури. Крім того, закордонним українським громадським об´єднанням, культурно-інформаційним осередкам, школам і дошкільним закладам, бібліотекам надавалася допомога підручниками, навчальними посібниками, довідковою, художньою і дитячою літературою тощо.

На думку О. Зарубінського, не менш важливою є ще одна складова - забезпечення прав закордонних українців урядами країн їхнього проживання. Йдеться про дотримання прав закордонних українців як національної меншини, підкреслив Голова Комітету, і тут як українські громади, так і наша держава повинні дотримуватися міжнародних договорів. Зокрема, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейської хартії регіональних мов або меншин, а в площині захисту трудових мігрантів - виконувати угоди у цій сфері.

О.Зарубінський вважає, що велике значення для проведення послідовної та цілісної політики держави у сфері закордонного українства має інституційний механізм. Як свідчить практика, додав він, тут бракує єдності в підходах та організації співпраці з закордонним українством, оскільки відсутній єдиний центр вироблення та реалізації цілісної державної політики.

На думку О.Зарубінського, від послідовної та активної політики нашої держави у сприянні процесам етнічного самовідтворення української діаспори, відстоюванні її прав значною мірою залежатиме збереження національної самобутності закордонного українства. Він вважає, що існують об´єктивні та суб´єктивні причини, через які сучасний стан закордонного українства не можна однозначно охарактеризувати високим рівнем консолідації, згуртованості та дружньої взаємної співпраці як на регіональному, так і світовому ринку.

Президент Світового конгресу українців Євген Чолій закликав Верховну Раду визнати воїнів ОУН-УПА учасниками національно-визвольної боротьби за незалежну Україну та надати їм належні пільги. Від імені СКУ він запропонував парламенту ухвалити закони щодо "демонтажу пам´ятників, що символізують тоталітарний комуністичний режим". А також закликав парламент проводити всі свої засідання виключно державною мовою.

На думку Є.Чолія, парламенту необхідно прийняти закон про повернення українців в Україну та "привести недоторканність народних депутатів до європейських стандартів".

Учасники парламентських слухань вважають, що для більш повного задоволення мовних, національно-культурних, освітніх, релігійних потреб закордонних українців, збереження їх національної ідентичності, удосконалення організаційних та правових засад співпраці з ними Президентові України в рамках здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю, проведення переговорів та укладення міжнародних договорів варто порушувати питання щодо сприяння та підтримки українців, які проживають за кордоном.

На думку представників закордонних громадських організацій, Верховній Раді України необхідно удосконалити законодавство з питань закордонного українства щодо розширення пільг та преференцій особам, які мають статус "закордонного українця", поширити на них спрощений порядок набуття громадянства України, створити сприятливі умови для здобуття вищої освіти в українських навчальних закладах тощо.

Представники міністерств та відомств вважають, що постійним делегаціям Верховної Ради потрібно посилити співпрацю з міжнародним парламентськими організаціями з метою привернення уваги світової спільноти до проблем дотримання прав закордонних українців. А членам міжпарламентських комісій, депутатським групам Верховної Ради з міжпарламентських зв´язків із зарубіжними країнами активізувати двосторонні зв´язки для підтримки національної самобутності українців за кордоном, захисту їх прав та інтересів.

Народні депутати також рекомендували Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини продовжити здійснення контролю за дотриманням прав громадян України, які перебувають за кордоном, зокрема трудових мігрантів.

На думку учасників слухань, Кабінет Міністрів України мав би прискорити подання на розгляд парламенту проекту про внесення змін до Закону "Про правовий статус закордонних українців". А також забезпечити виконання заходів Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року та Програми облаштування осіб із числа закордонних українців, що повертаються в Україну, на період до 2010 року.

Крім того, народні депутати пропонували, щоб уряд під час підготовки законопроекту про Державний бюджет на наступний рік забезпечував належне фінансування видатків на здійснення співпраці із закордонними українцями.

Члени Комітету також вважають, що необхідно посилити координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади України у сфері розбудови відносин із закордонним українством, реалізації регіональних програм співпраці з ним. А також розглянути питання щодо утворення урядового органу з питань закордонного українства тощо.

Прес-служба УГКЦ в Італії

за матеріалами офіційного

веб-сайту Верховної Ради України