Сьогодні, 20 жовтня, в приміщеннях Патріаршого Двору при площі Мадонна деі Монті 3, у Римі розпочав роботу традиційний щорічний Соборчик Апостольської Екзархії для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. Цьогорічний Соборчик, який проводиться в рамках 50-річного Ювілею Апостольської Екзархії, за благосоловенням Преосвященного Владики Петра Крика, Апостольського Екзарха, було вирішено  провести символічно поза територією Екзархії, а саме  в вічному місті Рим, центрі католицького світу.

На сьогоднішньому ранішньому засіданні Апостольського Екзарха та учасників Соборчику привітав Преосвященний Владика Діонізій Ляхович, ЧСВВ, Апостольський Візитатор для українців в Італії та Іспанії. Зокрема Владика Діонізій розповів присутнім про діяльність УГКЦ в Італії та Іспанії. Пізніше учасники Соборчику обговорили стратегії душпастирської праці поза Батьківщиною, яка полягає в духовно-соціальній опіці українців на чужині.

Прес-служба УГКЦ в Італії

Довідка офіційного веб-сайту Апостольської Екзархії для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинаві

Організована душпастирська опіка українців-католиків візантійського обряду в Німеччині почалася з початком 20-го століття. Число українців становило тоді правдоподібно біля 50.000 людей. Це були втікачі з Галичини, які через дискримінаційну національну політику новоствореної Польської Республіки, залишили свій край. Також студенти і сезонні робітники, які тимчасово шукали притулок в Німеччині, входили до числа української спільноти. Оселилися вони на Сльонзьких частинах, або в Бремені, Гамбурзі і країнах Райнлянду. Вони володіли досить добре німецькою мовою, адже ж Галичина належала більше століття до Габсбурзької монархії.

У 1930-33 жорстока сталінська колективізація спричинила голодову смерть біля 7-ми мільйонам українського населення. Деяким вдалася втеча до інших країн. Таким чином починаючи від 30-их років постійно приїжджали українські студенти-богослови, які вчилися у колегії св. Андрія в Мюнхені, засновану тодішнім кардиналом М. Фаульгабер. (Один з тих студентів був Ізидор Борецький, пізніший єпископ в Торонто).
Під час Другої світової війни число українців в Німеччині зросло до 2-ох мільйонів, більшість яких були втікачами від большевицької системи. В 1945 році в Берліні жило близько 5000 українців.

На сьогоднішній день на території Апостольскої Екзархії діють понад 60 церковних громад. Юрисдикція Апостольської Екзархії охоплює всю територію Німеччини, а з 1984 року до її опіки прилучено й Скандинавію. Всі Греко-Католицькі священики і вірні на цій території підлягають виключно під юрисдикцію Апостольського Екзарха, який на підставі постанов Другого Ватиканського собору є дійсним членом Німецької єпископської конференції. З 19-го грудня 2000 року  Папою Іваном Павлом ІІ на Апостольського Екзарха для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії призначений Преосвященний Владика Петро Крик.

Осідок Апостольської Екзархії знаходиться в Мюнхені, де споруджено в 70-их роках власний катедральний Собор «Покрова Пресвятої Богородиці і св. Андрія Первозванного». Церква збудована в скромному модерному стилі, дотримуючись приписів візантійської стилю будови церкви. Інтер'єр Храму прикрашають мистецькі твори славного іконописця С. Гординського. На даний час існують в Німеччині чотири деканати. Щоб опікуватися вірними, та щоб дати змогу для вірних принаймі раз у тиждень відсвяткувати Св. Літургію, священики змушені долати чималі відстані.

Крім того діють тут також різні українські об'єднання і організації, особливо харитативні і наукові установи, як Український Вільний Університет та дім товариства «Рідна школа», чи товариство «Україна».

Апосольська Екзархія видає церковну газету «Християнський голос», який виходить з 1949 року і розповсюджується два рази у місяць по цілій Європі.

Приближення України до Західної Європи – це також один аспект праці Апостольської Екзархії. Почерез розширення Європейської спільноти Німеччина набирає більшого впливу й на суспільство в Україні. Зближення тих двох народів – ця мета включає не тільки релігійні, але й культурні і соціальні поля співпраці.

З екуменічної сторони Українська Греко-католицька Церква шукає контакт з іншими Церквами візантійського обряду. Братерство Східних Церков та їх мирне співіснування – це вклад кожного християнина до єдності, якої всі так прагнуть.
Українське душпастирство отримує велику допомогу з боку Німецької єпископської конференції, яка підтримує працю, її цілеспрямування та установи Апостольської Екзархії. А благодійний фонд St. Ansgarwerk в значній мірі підтримує українські душпастирства візантійського обряду в Скандинавських країнах.