У неділю 25 жовтня відбувся пастирський візит Преосвященного Владики Діонісія Ляховича, Апостольського Візитатора для українців в Італії до української церковної громади міста Прато. На запрошення капелана громади, отця Володимира Волошина, вже не в перший раз прибув також Єпископ-Ординарій міста Прато Монсеньйор Ґастоне Сімоні та його помічник у справах еміґрантів Дон Сантіно Брунетті. Сім років тому у тосканському місті Прато була заснована українська громада, яка цього року вже в п’яте святкує свій храмовий празник Покрова Пресвятої Богородиці. Це осіннє свято стало для українців у Прато днем вдячності Пречистій Діві Марії за її опіку та могутній покров.

За давнім українським звичаєм громада зустрічала високоповажних гостей - Владику Діонісія та Владику Ґастоне – хлібом, сіллю та теплим і щирим словом.

Після Євангелія Владика Діонісій привітав єпископа Ґастоне і Монс. Сантіно, дякуючи їм за увічливість, гостинність і опіку над українськими іммігрантами, особливо за те, що віддали українській громаді в постійне користування каплицю.

Пізніше у своїй проповіді Владика Діонісій зосередив увагу вірних на значенні свята Покрова:  «Передання свята подає нам основну істину: Богородиця молиться і моляться люди. Богородиця є тою жінкою, що слухає Боже Слово і над ним роздумує, а одночасно є і тою, що служить. Тому Покров нас учить, що треба служити і працювати, щоб заробити на «хліб насущний», але треба дуже уважати, щоб не забути на інший вимір Богородиці, Тої, що молиться і зберігає Слово Боже. Без молитви наша праця втрачає сенс». Тому Владика закликав українців міста Прато віддати самих себе і ціле їхнє життя небесному Отцеві. Саме така самопосвята Богові для багатьох заробітчан стає чи не найбільшим порятунком у важких ситуаціях життя.

При кінці св. Літургії своїми щирими та глибоко-духовними пережиттями від молитви і участі у ній усіх присутніх поділився Владика Ґастоне, Єпископ Прато: «Я захоплений побожністю українських вірних, вашою активною участю у св.Літургії та вашим чудесним співом. За такий хороший приклад для італійців, не іммігранти повинні завдячувати мені, а я дякую іммігрантам».

По закінченню Служби Божої усі підходили до Владик на мирування та отримання благословення. Наступна частина храмового свята розпочалася спільним обідом у залі та продовжувалася піснями і віршами про Козаччину та Українську Повстанську армію. Час свята проминав швидко... Недільний день наближався до кінця... Велика і глибоко закорінена у серцях вірних радість легко перетворювалася у подячну молитву Матері Божій, заступниці і покровительці української громади міста Прато.

Прес-служба УГКЦ в Італії

за повідомленням Лесі Безпалько, м.Прато