П’ятидесятий день по неділі Світлої Пасхи, що є величним святом Зіслання Святого Духа, став для української парафії в Римі справжнім торжеством Господського празника і, водночас, особливо радісним вшануванням Богоматері. Річ у тому, що саме в цей день храм Св. Сергія і Вакха вперше зустрічав ікону Зарваницької Богородиці, що є чи не найпочитанішою чудотворною іконою Української землі.

Чудодійність ікони в Зарваниці відома з XIII ст. та пов’язана з чудесним оздоровленням пораненого монаха, що змушений був утікати з княжого Києва через  татаро-монгольські набіги. Після вражаючого зцілення Богородиця впродовж віків неодноразово виявляла силу свого заступництва через Зарваницьку ікону. Також сьогодні, як і колись, Її заступництвом через посередництво чудотворної ікони є наявною благодать Божа, що виливається на тих, хто з вірою і любов’ю вшановує Богоматір.

В українському храмі Риму ікону вітали Богородичними піснями, щирою молитвою, трепетом серця, а подекуди слізьми радості. Направду серцем можна було відчути істинність одного з піснеспівів власне празника Зіслання Святого Духа, що голосить: «Радуйся, Царице, славо дів і матерів! Найшляхетніші і найкрасномовніші уста не можуть насмілитись, щоб Тебе достойно оспівати…».

Прес-служба УГКЦ в Італії