У рамках офіційного візиту Президента СКУ до української спільноти Риму, у середу 15 вересня 2010 року о 18-ій годині у приміщеннях Патріаршого двору, що на площа Мадонна дей Монті у Римі, відбулася робоча зустріч преосвященного владики Діонісія (Ляховича), Апостольського візитатора та Президента СКУ п. Євгена Чолія (Канада) у супроводі дружини Анни та п. Олеся Городецького, Голови Християнського товариства українців в Італії.

Під час зустрічі сторони проаналізували становище українських іммігрантів в Італії, зокрема, зосередившись на невідкладній необхідності розвитку українських навчальних закладів для дітей і молоді, для збереження української ідентичності за кордоном.

Пан Євген Чолій прибув до Італії із Греції, де на острові Єві проводив Форум українців. 16 вересня Президент СКУ зустрівся із українською спільнотою Риму у філії Українського Католицького Університету на віа Бочея, а з 19 вересня продовжить свій візит до українських спільнот спершу Іспанії, а згодом Португалії.

Фоторепортаж з події

Прес-служба УГКЦ в Італії

Доповідь Президента СКУ п. Євгена Чолія під час зустрічі із українською спільнотою Риму

Преосвященний Владико!

Шановна українська громадо в Італії!

Перш за все дозвольте мені щиро привітати Вас від імені Світового Конґресу Українців, а також подякувати пану Олесю Городецькому, голові Християнського товариства українців в Італії, за організування моєї подорожі до Італії, яка дає можливість ознайомитись з Вашим громадським життям.

У своєму виступі хочу представити Світовий Конґрес Українців, головно на прикладі конкретної праці, виконаної протягом минулого року, і тим самим заохотити Вас до ще більш тісного співробітництва з нашою найвищою світовою надбудовою українських громад за межами України.

Світовий Конґрес Українців, чи СКУ, вже 43 роки репрезентує інтереси усієї української діаспори, яка нараховує понад 20 мільйонів українців. Це становить більше третини усіх українців світу. На сьогодні наші складові організації знаходяться в 32-ох країнах світу. СКУ всіляко сприяє збереженню української національної ідентичності за межами України, мобілізує громадську думку для посилення державної і духовної розбудови України, координує діяльність організацій - членів СКУ та охороняє права українців незалежно від місця їхнього проживання. Від 2003 р. СКУ визнаний як неурядова організація в ООН.

У 2009 р. Рада директорів СКУ виокремила 5 найважливіших для української діаспори та України питань, які лягли в основу оприлюдненої минулого року візії СКУ щодо головних напрямків його діяльності на біжучу каденцію.

Відтак, після обговорення цих питань з колишніми Президентом, Прем’єр-міністром та міністром закордонних справ України 30 липня 2009 р. СКУ підписав Меморандум про співпрацю з Міністерством закордонних справ України в таких напрямках:

- забезпечення захисту інтересів закордонних українців;

- підвищення позитивного міжнародного іміджу України;

- збереження та популяризація української мови в Україні та в діаспорі;

- визнання Голодомору геноцидом українського народу та

- сприяння у реалізації європейських і євроатлантичних старань України. 

Відтак СКУ підписав 3 наступних меморандуми про співпрацю:

* 27 серпня 2009 р. - Меморандум про співпрацю з Міністерством культури і туризму України, пріоритетними цілями якого є збереження культурної спадщини України, популяризація культурно-мистецьких надбань українського народу в Україні та в світі, піднесення національної свідомості українців через українську культуру і мистецтво та виховання патріотичної молоді на базі спільної культурної ідентичності.

* 27 жовтня 2009 р. - Меморандум про співпрацю з Міністерством сім’ї, молоді та спорту України, де йде мова про участь спортивних команд України у Олімпійських іграх, проведення всеукраїнських фізкультурно-оздоровчих і спортивних змагань та підготовку і проведення українських спортивних таборів та

* 21 січня 2010 р. - Меморандум про співпрацю з Національним Олімпійським Комітетом України в напрямках, пов’язаних з Олімпійськими іграми.

Хочу відзначити, що ці 4 меморандуми стали фундаментом для більш структурованої співпраці між СКУ та Україною, і хоча ми підписали їх не так давно, вони частково були втілені в життя, про що свідчать наступні приклади:

Перше:  

Для сприяння європейському курсу України, у серпні 2009 р., під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко, СКУ закликав уряд України зняти пам’ятники Леніну з Державного реєстру нерухомих пам’яток національного значення згідно з резолюцією Парламентської асамблеї ОБСЄ від 2 липня 2009 р., яка рівною мірою засуджує сталінізм і нацизм. За день після нашої зустрічі уряд України прийняв відповідну постанову про зняття ряду пам’ятників Леніну з Державного реєстру. Це був позитивний крок для іміджу України та для сприйняття її як більш європейської держави.

Друге:

Під час нашої зустрічі з колишнім Прем’єр-міністром України СКУ також звернувся з проханням про захист національних прав українців Польщі, у зв’язку з загрозою закриття державними органами цієї країни єдиного україномовного телевізійного каналу “Теленовини”. У вересні пані Тимошенко порушила цю справу з Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. І завдяки її старанням та праці Об’єднання Українців Польщі канал “Теленовини” продовжує діяти.

Третє:

У жовтні 2009 р. я зустрівся з керівництвом Державного комітету телебачення та радіомовлення України і Національної ради з цих питань, що дало нагоду обговорити можливості щодо розповсюдження в Україні матеріалів СКУ, зокрема про національні питання, а також щодо поширення в світі інформації, яка підносить імідж України. Відтак у рамках започаткованої співпраці протягом перших кількох місяців українські радіо- та телеканали, наприклад, 1-ий національний, 5-ий та 24-ий, подавали матеріали СКУ в своїх випусках.

Четверте:

У жовтні 2009 р. під час моєї зустрічі з міністром культури і туризму України Василем Вовкуном було обговорено питання про проведення конкурсу на кращий проект монумента у Вашингтоні жертвам Голодомору. Наприкінці минулого року Міністерство культури і туризму завершило всеукраїнський конкурс на кращий дизайн майбутнього меморіалу, і 5 кращих проектів було подано на розгляд до відповідних федеральних комісій США.

П’яте:

Під час 21-их Олімпійських ігор у Канаді, у рамках меморандуму співпраці з Національним олімпійським комітетом України в Українському католицькому центрі Ванкуверу було створено Український дім, який упродовж усіх ігор був центром для офіційних заходів та зустрічей з українськими спортсменами. Працю Українського дому успішно забезпечила наша складова організація - Конґрес Українців Канади.

14 жовтня 2009 р., на запрошення Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України, СКУ вперше взяв участь у парламентських слуханнях. Під час цих слухань, які були присвячені темі “Закордонне українство: сучасний стан і перспективи співпраці”, я від імені СКУ закликав Верховну Раду сприяти виконанню наших меморандумів співпраці та подав між іншим такі пропозиції:

Перше:

Щорічно, 10 грудня, у рамках відзначення Міжнародного дня прав людини, встановленого Генеральною асамблеєю ООН, проводити парламентські слухання про дотримання людських та національних прав українських національних меншин, а зокрема у сусідніх з Україною державах.

Друге:

         Щорічно, 21 лютого, у рамках проведення Міжнародного дня рідної мови, проголошеного на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, проводити парламентські слухання про стан української мови в Україні та в діаспорі, а зокрема про ефективність здійснених заходів у поборюванні довголітньої русифікації в Україні та в припиненні асиміляційних процесів у діаспорі.

Третє:

Встановити день для щорічних парламентських слухань на тему української діаспори.

Четверте:  Прийняти закони, які б сприяли поверненню в Україну етнічних українців.

П’яте:

Створити постійно діючу комісію, яка б здійснювала моніторинг ефективності діючого законодавства відносно закордонного українства та на цій підставі давала рекомендації щодо впровадження змін до вже існуючих законів та прийняття нових.

Відтак, 19 січня 2010 р. Верховна Рада України схвалила Постанову про рекомендації цих парламентських слухань, до яких увійшли окремі пропозиції СКУ. Наприклад, ця Постанова рекомендує владним структурам України:

* активізувати співпрацю з громадськими організаціями закордонних українців шляхом укладення документів про співпрацю та шляхом об'єднання зусиль щодо забезпечення прав українських меншин за кордоном і

* запровадити постійні програми обміну між молодіжними та студентськими організаціями України та закордонних українців з метою вивчення мови, історії, традицій та культури України.

Вважаю, що така участь української діаспори в обговоренні важливих щодо неї питань є здоровим прецедентом для наслідування у майбутньому, очевидно, за бажанням обох сторін.

Важливим завданням СКУ є також сприяти розбудові українського громадського життя в діаспорі.

Тому, щоб ближче ознайомитися з діяльністю українських громад світу, насамперед з їхніми досягненнями і проблемами, а також щоб налагодити тісніші зв’язки та особисто повідомити про діяльність СКУ і його плани на майбутнє, керівництво СКУ від серпня 2009 р. відвідало українців 14 таких країн світу: Австралія, Болгарія, Великобританія, Греція, Естонія, Канада, Німеччина, Польща, Румунія, Сполучені Штати Америки, Угорщина, Фінляндія, Франція та Хорватія. Після форуму я відвідаю наші громади в Греції, Італії, Іспанії і Португалії.

Такі подорожі також дають нагоду зустрітися з речниками урядів, політиками, відомими громадськими діячами та представниками дипломатичних служб України в цих державах, щоб порушити важливі для місцевих українців та українців усього світу питання.

Разом зі зміцненням зв’язків зі своїми складовими організаціями, СКУ старається налагоджувати контакти з іншими українськими громадами світу, як наприклад з українською організацією “Українська родина” в Антальї, Туреччина, з Товариством українців у Фінляндії та з Українською спілкою Західної Норвегії з м. Берген. Ми підтримуємо стосунки з цими організаціями та взаємно інформуємо про свою працю.

Розуміючи, наскільки важливо для світової організації поширювати свою інформацію різними мовами, СКУ від лютого минулого року розпочав випуск своїх матеріалів, окрім української, ще й іспанською мовою. Від вересня цього року всі матеріали СКУ виходять також і англійською мовою.

Особливого значення СКУ надає участі молодого покоління в українському громадському житті, яким займається Конференція українських молодіжних організацій, чи КУМО. В кінці лютого - на початку березня цього року КУМО ініціювала та успішно провела Зустріч української молоді Європи “Болгарія-2010”, у якій узяли участь представники української молоді з 10 європейських країн. Під час зустрічі було акцентовано на піднесенні ролі української молоді в громадському житті та в збереженні багатовікових національних надбань українського народу, а також порушено справу щодо створення мережі молодіжних організацій світу.

Одним з найголовніших завдань СКУ є координація проектами всеукраїнського масштабу.

У листопаді минулого року СКУ, стурбований епідемією грипу та дефіцитом відповідних медичних препаратів в Україні, закликав усю українську діаспору до координованої акції допомоги, у тому числі й до створення в державах проживання українців центрів допомоги. Мені приємно заявити, що на цей заклик відгукнулись українці з різних частин світу та що ці зусилля були відзначені Президентом України Віктором Ющенком у листі, який надійшов на адресу СКУ.

Зважаючи на події, що пов’язані з запереченням в Україні Голодомору як геноциду українського народу, 19 червня цього року СКУ розпочав у Києві Міжнародну акцію “Свічка моління”, метою якої є вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв та в такий спосіб привернути увагу світової громадськості до справжніх причин цієї трагічної сторінки нашого народу. Свічки, посвячені перед Меморіалом жертвам Голодомору в Києві, були передані нашим складовим організаціям та будуть запалені в пам’ять невинних жертв геноциду в українських церквах і публічних місцях України та держав проживання українців. Стараннями СКУ ця акція буде проведена в резиденціях Європейського Парламенту та Організації Об’єднаних Націй. Користуючись нагодою, закликаю всіх українців світу активно підтримати цей міжнародний захід своєю участю та цим самим нікому не дозволити згасити свічку пам'яті про мільйони заморених голодом українців.

СКУ також очолив працю на захист честі українських героїв. 

3 березня 2010 р. СКУ надіслав до Європейського Парламенту лист, у якому заявив про стурбованість намірами переписувати історію України та закликав відкликати безпідставне звинувачення ОУН під проводом Степана Бандери. СКУ також звернувся до своїх складових організацій долучитися до акції щодо встановлення справедливості відносно ОУН, на що вони відгукнулись.

17 липня до СКУ надійшла відповідь від Європейського Парламенту, у якій говориться  про його “різноманітність”, беручи до уваги, що він об’єднує парламентарів із 27 держав, а також представляє політичні погляди більше ста політичних партій та різні культурні цінності й прагнення. Відреагувавши на цей лист, СКУ заявив, що така “різноманітність” Європейського Парламенту в жодному випадку не може бути підставою для прийняття резолюцій, в яких несправедливо заплямовується репутація людей через нехтування відомими історичними фактами. Ми також звернулись з пропозицією призначити зустрічі з керівництвом СКУ для обговорення цього болючого для українців усього світу питання.

Не менш актуальним сьогодні є і питання української мови в діаспорі та в Україні.

Ви всі добре знаєте про те, як швидко відбувається мовна асиміляція в діаспорі і скільки зусиль треба докласти, щоб наші діти зберегли свою ідентичність у іншомовному оточенні. Вам також відомо, яким є стан української мови в Україні, що є прямим наслідком попередньої доби її бездержавності.

У зв’язку з цим 17 лютого 2010 р., напередодні Міжнародного дня рідної мови, СКУ випустив заяву, у якій привернув увагу до сучасного стану української мови в діаспорі та в Україні, а також закликав владні структури України, Українські Церкви, школи та громадські організації всього світу сприяти збереженню української мови і її розвитку в Україні та в діаспорі, а українців усього світу – поглиблювати свої знання та вдосконалювати володіння українською мовою та плекати в своїх душах любов до рідного слова.

Великої уваги СКУ також надає питанню охорони людських і громадянських прав українців в Україні та в діаспорі. Одним з таких є акція “Вісла”.

Від квітня до серпня 1947 р. близько 150,000 автохтонних українців, які компактно проживали в Польщі у прикордонних з Україною районах, було брутально депортовано зі своїх прадавніх земель і розпорошено на землях північно-західної Польщі з метою швидкої асиміляції.

Про сучасне трактування цього питання в Польщі свідчать зокрема такі факти:

* у 2007 р. Об’єднання Українців Польщі звернулося до Інституту національної пам’яті Польщі з вимогою розпочати слідство в справі акція “Вісла”;

* у 2008 р. прокурор Інституту національної пам’яті Польщі відмовився розпочати слідство в цій справі, з огляду на те, що, на його думку, була дуже мала можливість, що акція “Вісла” була протизаконною;

* відтак, неймовірно, але Окружний суд Варшави виправдав це рішення.

Тому від грудня 2009 р. до березня 2010 р. при СКУ працювала ad hoc комісія, яка допомагала Об’єднанню Українців Польщі в підготовці подання до Європейського суду на цю тему. В апеляції зокрема говориться про те, що перегляд справи був необ’єктивний і поверховий, без урахування представлених доказів та аргументів. Цим самим прокурор Інституту національної пам’яті Польщі та Окружний суд у Варшаві порушили Конвенцію Ради Європи Про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. щодо права на справедливий суд і на ефективний засіб юридичного захисту та щодо заборони дискримінації. 23 березня 2010 р. Європейський суд у Страсбурзі надіслав підтвердження про те, що отримав подання Об’єднання Українців Польщі в справі акції “Вісла”. По сьогодні ще немає рішення в цій справі.

22-23 серпня цього року СКУ також провів свої Річні загальні збори у Перемишлі, Польща, де з прадавніх часів мешкають автохтонні українці. Ми це зробили головно, щоб привернути увагу та прискорити справедливе повернення Народного дому українській громаді, завдяки якій він був збудований та який у неї було відібрано у зв’язку з акцією “Вісла”. У рамках зборів я мав зустріч у міській раді з мером міста Перемишль Робертом Хомою, який повторно, після запевнення на зборах, підтвердив, що Народний дім буде передано українській громаді протягом найближчих днів або найбільше - тижнів.

СКУ також не стояв осторонь справи Івана Дем’янюка, якого в черговий раз хочуть звинуватити у воєнних злочинах під час Другої світової війни. Цілком очевидно, що ця справа є політичною і зацікавлені сили Німеччини хочуть перекласти вину за нацистські злочини на українців, які, навпаки, були жертвами цих злочинів.

У зв’язку з початком 30 листопада 2009 р. у Німеччині нового судового процесу над майже 90-ти літнім Іваном Дем’янюком, СКУ випустив заклик у його обороні, в якому заявив:

* що 29 липня 1993 р. Верховний суд Ізраїлю прийняв остаточне рішення про те, що Іван Дем’янюк не був ніяким Іваном Грозним з Треблінки, у чому його було попередньо звинувачено;

* що 18 серпня 1993 р., Верховний суд Ізраїлю відхилив петиції про подальший розгляд справи Івана Дем’янюка за приписані йому злочини в Собіборі, оскільки це вже було порушено в першому судовому перегляді і повторний розгляд порушив би юридичне правило, згідно з яким ніхто не може двічі опинятися на лаві підсудних за тими самими звинуваченнями та

* що незважаючи на ці два рішення Верховного суду Ізраїлю, Німеччина судить свого колишнього полоненого, тоді як німцям, пов’язаним з діяльністю нацистів, було фактично в минулому надано амністію.

Нас також турбує ситуація щодо дотримання людських і громадянських прав у Росії, яка свідомо й послідовно придушує національний розвиток української меншини. Одним із останніх прикладів цьому є звинувачення, які винесло Міністерство юстиції Російської Федерації на адресу Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, чи ФНКАУР, закидаючи, що її співголова порушив закон, тим що:

* узяв участь у публічному виступі на радіо “Свобода”;

*був співорганізатором проведеної в Москві Міжнародної науково-практичної конференції на тему україністики Росії та

* керував заходами, присвяченими пам’яті жертв Голодомору.

Ці неймовірні звинувачення, які вже за своєю суттю порушують людські та національні права української меншини, було використано як офіційну підставу для подачі Верховному Суду Російської Федерації позовної заяви про ліквідацію ФНКАУР.

У зв’язку з цим 31 травня 2010 р. СКУ випустив пресове повідомлення, в якому закликав Росію припинити такі дії та дотримуватись своїх міжнародних зобов’язань відносно основних свобод людини, а владні структури України - захищати українські меншини діаспори, а зокрема в Росії, та оскаржувати порушення людських та національних прав.

Рівнож СКУ долучився до захисту українських студентів, які з політичних міркувань пошкодили пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві. Так, як вже було сказано, наші зусилля були спрямовані, щоб зняти цей пам’ятник з Державного реєстру нерухомих пам’яток національного значення, що було зроблено попереднім урядом України в серпні 2009 р. Завдяки цьому студентів не зможуть притягти до відповідальності за пошкодження пам’ятника національного значення, що могло б загрожувати ув’язненням на 5 років.

СКУ також висловив свою стурбованість у зв’язку з заявами про введення цензури на українських телеканалах 1+1 та СТБ, про намагання знищити 5-й канал шляхом позбавлення його технічних можливостей для мовлення, про стеження за журналістами телеканалу TВі, про тиск з боку СБУ на ректора Українського Католицького Університету та про загрозу обмеження свободи мирних зібрань в Україні. Ці питання СКУ порушив під час зустрічі з Президентом Віктором Януковичем.

Зацікавлений у розбудові України як демократичної держави, СКУ, як і в минулі роки, долучився до останніх президентських виборів.

З огляду на невідповідність загальним міжнародним демократичним стандартам Закону “Про вибори Президента України”, прийнятого Верховною радою України 24 липня 2009 р., СКУ в співпраці з Конґресом Українців Канади та Канадсько-Українською Фундацією розробив та у вересні 2009 р. представив Президенту, Прем’єр-міністру та Голові Верховної Ради України 22 конкретні рекомендації, а зокрема такі, як:

* продовжити термін оскарження виборчих спорів від двох до п'яти днів, як це було передбачено попереднім законом;

* забезпечити право участі у виборах всім громадянам України, які в день голосування перебувають за кордоном або знаходяться за межами їхньої виборчої дільниці та

* уточнити права міжнародних спостерігачів та визнати спостерігачів з місцевих неурядових організацій.

Однак 1 та 2 грудня 2009 р. Верховна Рада відхилила внесення будь-яких поправок до законодавчих актів України про вибори Президента.

Напередодні виборів СКУ закликав українців діаспори взяти участь у роботі місії спостерігачів. У відповідь на заклик СКУ відгукнулись представники українських громад з 10 країн. Усього Центральна виборча комісія України зареєструвала від української діаспори 227 міжнародних спостерігачів на перший тур виборів та 246 – на другий.

СКУ також закликав громадян України використати одне з невід’ємних надбань демократичного суспільства – право голосу та не стати жертвою пропаганди, спрямованої на те, щоб посіяти таку зневіру, яка б спонукала виборців самим відмовитись від обрання свого Президента, не взявши участі у виборах, проголосувавши проти обох кандидатів або зіпсувавши бюлетень. СКУ явно закликав українців не голосувати проти всіх. На жаль, 4,36% громадян України все-таки проголосували проти всіх, що є більше, ніж різниця між результатами двох кандидатів, яка становила 3,48%.

Варто тут сказати, що, хоча обраний Президент не дістав підтримки навіть 50% громадян України, він змінює державну політику щодо таких питань, як зміцнення самостійності України, її європейських і євроатлантичних намірів, розвитку української мови, збереження національної пам’яті українського народу, а зокрема відносно Голодомору і національних героїв України.

СКУ реагував на це багатьма пресовими повідомленнями і заявами. Ми також підготували ґрунтовний Меморандум про важливі питання, що стосуються України та української діаспори. У цьому меморандумі СКУ заявив про необхідність вияснення офіційної позиції нинішньої влади щодо принципів і засад попереднього співробітництва з СКУ, у тому числі й щодо чотирьох наших меморандумів співпраці.

Окрім того, СКУ представив свою позицію щодо наступних актуальних питань, які тривожать українську діаспору:

* загроза втрати контролю над стратегічно важливими галузями промисловості України підписанням угод про злиття газової, атомної та авіаційної галузей України і Росії;

* неконституційність угоди про Чорноморський флот, яка продовжує термін перебування російських військових баз в Україні на 25 років;

* важливість вступу України до Європейського Союзу та НАТО, що допоможе їй у подальшому розвитку як європейської країни та стане найкращою запорукою захисту незалежності;

* шкідливість впровадження de facto російської як другої державної мови в Україні;

* турбуючі заяви про порушення людських прав і основних свобод в Україні;

* нові заперечення Голодомору як геноциду українського народу;

* неприпустимість встановлення пам’ятників Сталіну в Україні;

* подальші порушення людських та національних прав українців Росії та

безпідставна резолюція Європейського Парламенту щодо посмертного нагородження Степана Бандери званням “Герой України”.

21 червня 2010 р. під час офіційної зустрічі я представив та передав Президенту Віктору Януковичу Меморандум про важливі питання, що стосуються України та української діаспори. Президент Віктор Янукович заявив, що дасть на них офіційну відповідь.

27 серпня 2010 р. на адресу СКУ прийшов лист з Адміністрації Президента України, датований 2 серпня цього року, де сказано, що меморандум надіслано до Кабінету Міністрів України для аналізу та врахування порушених питань під час підготовки Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року, а також що про результати проведеної роботи нас буде поінформовано. У зв’язку з цим 30 серпня я звернувся до Президента Віктора Януковича, щоб отримати інформацію про те, коли можна сподіватися відповіді про наш меморандум.

СКУ також підтримує контакти з українськими церквами, інституціями та з національно-демократичними силами України, які зацікавлені в зміцненні її незалежності та в утвердженні курсу її подальшої демократизації, українізації та інтеграції в європейське суспільство.

СКУ і далі співпрацює з Українською Православною Церквою Київського Патріархату, Українською Греко-Католицькою Церквою та Українською Автокефальною Православною Церквою, прикладом чого є їхня участь у проведенні в Києві 19 червня цього року нашої Міжнародної акції “Свічка моління”.

У червні цього року я обговорив з директором Державного музею “Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні” Віктором Діденком питання про подальшу співпрацю у справі визнання Голодомору геноцидом українського народу, що була започаткована цього року під час проведення акції “Свічка моління”.

СКУ продовжує свою співпрацю з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”, та разом з ним став організатором III Міжнародного конґресу “Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті”, який успішно пройшов у Львові 23-25 червня 2010 р.

21 червня я обговорив з лідером блоку БЮТ пані Юлією Тимошенко теми, порушені в нашому Меморандумі про важливі питання, що стосуються України та української діаспори.

СКУ також продовжує свою співпрацю з Українською всесвітньою координаційною радою на чолі з паном Дмитром Павличком.

Окрім того, СКУ підтримує контакти з українськими студентами та з молоддю.

Підсумовуючи сказане, запевняю Вас, що СКУ і далі буде провідною, консолідуючою та координуючою силою у вирішенні питань всеукраїнського значення.

Беручи до уваги серйозність нинішньої ситуації, що може призвести до повернення Української держави до стану російської колонії, я закликаю всю українську діаспору:

* Перше: зміцнювати свій зв’язок з українським народом, що проживає в Україні, та підтримувати всі національно-демократичні сили в їхніх стараннях утвердити українську державність;

* Друге: сприяти, щоб всі демократичні держави:

- сприймали Україну як європейську державу з величезним інтелектуальним, науково-технічним і освітнім потенціалом;

- розглядали незалежну Україну як запоруку стабільності в Європі, а не дивились на Україну через призму Росії;

- вимагали, щоб Росія дотримувалась своїх міжнародних зобов’язань та не зазіхала на незалежну Українську державу та

- робили моніторинг заяв про порушення владними структурами Росії та України людських прав та основних свобод.

* Третє: привертати увагу широкої громадськості до різних важливих для українського народу питань різними акціями, як наприклад:

- проведення міжнародних і всеукраїнських форумів, конференцій та інших подібних заходів на тему незалежності України і міжнародних зобов’язань Росії щодо недоторканності кордонів України;

- проведення Міжнародної акції “Свічка моління” для визнання Голодомору як геноциду українського народу;

- проведення 10 грудня кожного року, в рамках Міжнародного дня прав людини, відповідних заходів, щоб акцентувати на рівень дотримання людських та національних прав українців в Україні та за її межами;

- проведення 21 лютого кожного року,  в рамках Міжнародного дня рідної мови, відповідних заходів, спрямованих на захист та піднесення рівня української мови в Україні та в діаспорі та

- проведення 28 червня кожного року, в рамках Дня Конституції України, відповідних заходів, щоб наголосити на рівень дотримання владними структурами важливого принципу верховенства права та Основного Закону України.

На кінець хочу ще спеціально звернутись до всіх, хто почав відчужуватися від важливих для України та українства тем через постійні негативні та пригноблюючі новини. Хочу Вам сказати, що таке збайдужіння - тільки на руку ворогам і противникам України. Тому я закликаю всіх українців вірити в майбутнє свого народу та активно відстоювати свої людські і національні права.

Я вірю, що Україна, яка за наших часів уже перейшла два важливі історичні етапи, а саме: відновлення своєї незалежності в 1991 р. та Помаранчеву революцію, яка дала впевненість і віру народу в свої сили, ще перейде і третій етап – синьо-жовте відродження, що українізує Україну. І сьогоднішні події прискорять цей третій етап.

Якщо з Божим провидінням український народ подолав надзвичайно страшні випробування в 20-му столітті, ми повинні вірити, що український народ подолає і теперішні кризи в Україні, для чого він мусить об’єднається навколо національної ідеї – ідеї української державності.

Очевидно, що це не станеться в наступних днях. Однак, це станеться.

Тому не втрачаймо надії, а й далі вкладаймо свої зусилля, щоб розбудувати Україну для добра всього українського народу.

І в цьому щасти нам Боже!

Евген Чолій

Італія

16 вересня 2010 р.