Напередодні душпастирського візиту Апостольський Візитатор відбув робочий візит у  правлячих місцевих єпископів.

Спершу зустріч відбулася із єпископом Мантови Монс. Роберто Бусті. Під час прийому Монс. Роберто представив ситуацію українців в районі Мантови, а Апостольський Візитатор висловив вдячність за сприяння в душпастирстві наших вірних. Далі сторони обговорили питання щодо надання постійного храму для вірних УГКЦ у Мантові та інші організаційні проблеми.

Також відбулася зустріч із Архієпископом Модени Монс. Антоніо Ланфранкі, під час якої Апостольський Візитатор висловив вдячність за турботливе ставлення до українців і за те, що для вірних УГКЦ в Модені надано в постійне та виключне користування церкву «Santa Maria degli Angeli». Архієпископ Антоніо зі свого боку запевнив і про подальшу підтримку наших громад в Дієцезії Мантови, ідучи їм на зустріч у вирішенні евентуальних проблем.

У неділю, 6 лютого 2011, Апостольський Візитатор відслужив Архієрейські Божественні Літургії в обох  українських громадах.

О 10-ій годині Владика Діонісій очолив Божественну Літургію у м. Мантові у співслужінні о. Тараса Галавая, капелана громади  та єрм. Юстина Бойка, студита за участі біля 200 вірних.  

О 15-ій годині Владика Діонісій очолив Божественну Літургію у м. Модені, у храмі «Santa Maria degli Angeli» у співслужінні о. Тараса Галавая, о. Іван Лега та о. Павла та Григорія, римо-католицьких монахів за участі біля 300 вірних.

Під час проповіді в обох Літургіях Апостольський Візитатор привітав в італійській мові місцеву Італійську церкву та приналежних до неї вірних, присвятивши, зокрема, для цього свої духовні роздуми про сопричасність і відмінність католицьких церков. Згодом, звертаючись до українців, владика Діонісій зосередив увагу присутніх на духовному значенні еміграції та символізмі хліба: «Хліб, який ми заробляємо на чужині, ним ми годуємо наших дітей. Цей самий хліб ми жертвуємо Господу Богу. Господь його приймає і стає Його тілом, що ламається на відпущенням гріхів, і повертається до нас у Святому Причастю. Це кружляння життя. Хліб, що дає дочасне життя, стає Хлібом, що дає життя вічне. Коли хліб ламається і його ділиться він дає життя, а коли його відбирається з вуст бідного він спричиняє смерть. І наша історія є свідком трагедії Голодомору. Ми, що беремо участь у Літургії, є покликані ділити наш хліб перш за все у сім’ї, а відтак з кожним потребуючим, бо все, що ми зробили для іншої людини, це ми робимо для самого Ісуса Христа».

Після обох Літургій відбулося мировання і роздача іконок Гошівської Божої Матері з молитвою «Себе відання Богу» з побажаннями, щоб ця молитва допомагала долати життєві проблеми і облегшувала тягарі емігрантського життя.

Прес-служба УГКЦ в Італії